Видатні засновники нашого краю



Скачати 20,99 Kb.
Дата конвертації27.03.2017
Розмір20,99 Kb.
  • Метод об'єднання
  • вчителів історії
  • і географії, та правознавства.
  • Клас: 5 – Б
  • Вчитель: Хоменко М.Л.
  • Мій рідний край – Одещина.

  • Тема: Видатні засновники нашого краю.
  • «Он дал переселенцам новую жизнь
  • и новое Отечество».
  • Мета:
  • - ознайомити учнів з діяльністю Івана Микитовича Інзова – Великим громадянином Бессарабії;
  • - формувати вміння працювати з текстом історичного джерела, літератур;
  • - виховувати повагу, патріотичні почуття до історичного минулого нашого краю, до його видатних особистостей.
  • Методи
  • Форми роботи
  • Спеціфичність
  • Пояснювально – ілюстративний: усне слово вчителя, наглядність (карта, портрет Інзова).
  • Дослідницький метод: робота учнів з історичними джерелами для набуття знань.
  • Метод проблемного викладання та проблемних завдань.
  • - Дидактична гра – вікторина.
  • - Рольова гра: виступ вченого-експерта з історії заснування міста Болград.
  • - Група «Біографи»: поділена на малі групи учнів, які мали свою тему дослідження.
  • - Міжпредметний зв'язок:
  • Етика: повторення понять – громадянин, громадська діяльність, патріот, чеснота.
  • - Відкритий мікрофон.
  • - Книжкова виставка.
  • Цей урок – урок історичного краєзнавства. Він дає можливість залучати п’ятикласників до пошукової діяльності, відчути задоволення власною діяльністю.
  • На цьому уроці – були створені умови для вивчення учнями біографії, життєвого шляху І.М.Інзова – Святині Бессарабії.
  • Урок духовно збагатив учнів, сприяв формуванню історичної свідомості та національної гідності.
  • Результативність.
  • Учні дома написали невеликий твір – розум: “Чому пам’ятають, чому шанують і´мя Івана Микитовича Інзова?”
  • Всі називали дати його життя, висловлювали свої судження щодо значення його діяльності. Давали оцінку його особистим рисам характеру. Оцінки за цю роботу були II – III рівней. Усно учні, на карті, показували місця, пов’язані із життя та діяльністю І. М. Інзова.
  • Клас: 10- А
  • Вчитель: Пеліван Г. М.
  • Мета:
  • проаналізувати політику більшовиків в галузі культури;
  • показати, що політика коренізації сприяла підйому національної культури, оновленню української інтелегенції;
  • вказати, при цьому, що культура і духовне життя народу були підпорядковані ідеологічним настановам партії більшовиків;
  • розвивати історичне та логічне мислення;
  • продовжувати формування критичного мислення;
  • виховувати почуття національної самосвідомості.
  • Тип уроку: вивчання нової теми.
  • Методи
  • Форми роботи
  • дослідницький,
  • метод проектів,
  • пошуковий,
  • інтернет-ресурси,
  • мультимедійні
  • засоби.
  • індивідуальна,
  • групова,
  • “займи позицію”,
  • “мікрофон”,
  • межпредметні
  • звязки (література,
  • хімія, георафія),
  • музичне
  • супроводження;
  • випереджувальні
  • завдання з
  • елементами
  • дослідження
  • Результативність
  • В кінці уроку діти отримали оцінки
  • за проект (підготовка, оформлення, презентація, захист):
  • IV «11» - 2
  • «10» - 6
  • III «9» - 5
  • «8» - 5
  • за історичне есе:
  • IV «11» - 2
  • «10» - 4
  • «9» - 5
  • «8» - 1
  • «7» - 6.
  • В цілому на уроці були виконані задачі що поставлені вчителем.
  • Діти навчились:
  • аналізувати та робити підсумки основних фактів, щодо політики «українізації», культурного розвитку УСРР;
  • давати власну точку зору результатів та наслідків політики «українізації»;
  • правильно застосовувати та пояснювати поняття та терміни: коренізація, українізація, національний комунізм, українське національне відродження.
  • Тести
  • 1.У галузі національної політики ХІІ з*їзд РКП(б) проголосив курс на:
  • А) коренізацію; Б) українізацію;
  • В) націоналізацію; Г) приватизацію.
  • 2.Якого року розпочалася політика українізації?
  • А) 1921 р., Б) 1922 р.,В) 1923 р., Г) 1924 р.
  • 3.Хто з названих керівників УСРР були прихильниками політики «українізації»?
  • А) Д.Мануїльський; Б) О.Шумський;
  • В) Л.Каганович; Г) М.Скрипник
  • 4.Виберіть ознаки, притаманні політиці більшовиків у галузі культури.
  • 1)прагнення зберегти контроль над культурою та усіма проявами духовного життя;
  • 2)сприяння вільному розвитку культури, ліквідація контролю над нею;
  • 3)деідеологізація культури, толерантне ставлення до інакомислення;
  • 4)боротьба з будь-якими проявами інакомислення усієї сукупності проявів духовного життя суспільства до заздалегідь зазначених схем.
  • 5.В 1922 році Всеукраїнську Академію наук (ВУАН) очолював:
  • А) В.Вернадський; Б) М.Грушевський;
  • В) С.Єфремов; Г) В.Липський.
  • 6.Першим президентом Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) став....
  • А) П.Тичина; Б) М.Бажан;
  • В) В.Сосюра; Г) М.Яловий
  • 7.Створений 1922р.театр «Березіль» очолював...
  • А) Л.Курбас; Б) Г.Верьовка;
  • В) Г.Юра; Г) А.Бучма.
  • 8.Націонал-комуністичні погляді О.Шумського і М.Волобуєва керівництво більшовистської партії:
  • А) підтримало; Б) засудило;
  • В) проігнорувало; Г) взяло до уваги.

Українська Соціалістична Радянська Республіка

Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

  • Предмет: Історія України
  • Клас: 11- А
  • Вчитель: Польська Л. Д.
  • Тема:
  • Україна – незалежна держава.
  • Державотворчі процеси.
  • «Держава твориться не в будучині,
  • Держава твориться нині.»
  • О. Ольжич
  • Мета:
  • дидактична:
  • розкрити особливості державотворчих процесів в Україні за
  • часи незалежності, охарактеризувати перебіг політичної
  • боротьби; участь населення у державотворчих процесах;
  • становлення інституту президентства в державі; визначити
  • роль прийняття Конституції України в 1996 р.;
  • з’ясувати здобутки і прорахунки державотворчих процесів;
  • розвивальна:
  • розвивати в учнів уміння аналізувати, зіставляти, робити
  • висновки; сприяти розвитку історичної свідомості учнів;
  • критичному осмисленню історичних подій;
  • виховна:
  • сприяти вихованню учнів в дусі патріотизму, толерантності,
  • сприяти утворенню в свідомості поваги до ідеалів
  • демократії, до історії свого народу.
  • Тип уроку: урок вивчення нового
  • матеріалу.
  • Методи навчання
  • Форми і засоби навчання
  • Специфічність уроку
  • бесіда (фронтальна);
  • інтерактивні («мозковий штурм»)
  • пошуковий –дослідницькі.
  • індивідуальні
  • випереджувальні завдання з елементами досліджень
  • групові
  • використання відеороликів «Путч в СРСР 19.08.1991»; «Я - українець»;
  • введення терміна «державотворчі процеси» шляхом асоціативного мислення учнів;
  • владних повноважень: Президент – ВРУ - У ряд
  • електронні презентації учнів носили х – р аналізу та систематичності процесів державотворення за 20 років незалежності;
  • рольова гра «Велика політика… з 11 - А»
  • Результативність.
  • Рольова гра «Велика політика… з 11 - А» носила характер дискусії. Дискусійні питання владі мали можливість оцінити перспективи та недоліки державотворчих процесів в Україні, критичні ставлення випускників до негативних проявів роботи державних органів влади.
  • Учні 11 – А класу, заповнюючи малюнок «Терези історії», висловлювали власні думки щодо позитивних та негативних рис державотворчого процесу України за 20 років незалежності.
  • За результатами опрацьованого на уроці матеріалу та домашнього завдання створили твір – есе «Україна: 20 років незалежності»
  • Урок: - формував предметні і загально навчальні компетенції;
  • - сучасний;
  • - виконав задачі, що були поставлені.
  • Предмет: Географія
  • Клас: 8- А
  • Вчитель: Ляхно Н. А.
  • “Люблю тебе,
  • гіркий мій степе,
  • Солончаки, та полини!”
  • Борис Мозолевський.
  • Тема:
  • Зона степу
  • Мета:
  • сформувати знання про географічне положення зони степу;
  • удосконалювати навички давати комплексну характеристику зони;
  • продовжити формувати навички порівняння природних комплексів;
  • удосконалювати навички роботи з різними тематичними картами, їх використання на практиці.
  • Тип уроку: рольова гра.
  • Методи навчання
  • Форми і засоби навчання
  • Специфічність уроку
  • Пошуково
  • дослідницький,
  • творчий,
  • метод
  • практичної
  • роботи.
  • Групова,
  • “дивуй”,
  • “мікрофон”,
  • “мандрівка”,
  • “вживання”.
  • Завдання
  • учнів “ужитися” в
  • досліджуваємий
  • обєкт, відчути та
  • зрозуміти його
  • будову, суть і
  • сенс існування,
  • його “думки” і
  • “прагнення”.
  • Результативність.
  • Учні відчули на скільки важливий кожен компонент природнього комплексу. Що зміна одного з них, веде до зміни кожного компоненту і в цілому всього природнього комплексу. У природі не має нічого несподіваного, усе підчинено законам природи. Вони відчули наскільки важлива Людина, яка є частиною природнього комплексу, і як вона впливає на компоненти природи. На прикладі нашої місцевості, вони побачили як змінився природній комлекс степу.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка