«Визначення понять обдарованості, види обдарувань»



Скачати 23,44 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір23,44 Kb.

«Визначення понять обдарованості, види обдарувань»

  • «Визначення понять обдарованості,
  • види обдарувань»
  • Практичний психолог
  • СЗОШ І-ІІІ ступенів № 14
  • Осташик І.О.
  • Яких дітей називають здібними? Як проявляє себе обдарована дитина? Як відбувається її подальший розвиток? Що можна зробити для її підтримки?
  • Що таке – «талант»? Яку людину потрібно вважати геніальною?
  • Відповіді на ці запитання насамперед пропонує  Всесвітня рада з обдарованих дітей, яка існує з 1975 року.
  • Обдарованість —високий рівень задатків, схильностей. Обдарованість може бути визначена як володіння великими здібностями.
  • Обдарованість є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда.
  • Обдарована дитина – дитина, яка вирізняється яскравими, явними, іноді видатними досягненнями у тому чи іншому виді діяльності.
  • Здібності — індивідуально стійкі психічні властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Задатки – це вроджені, обумовлені іноді генним фондом, а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, фізіологічних та деяких психічних рис людини.
  • Існують  три ознаки здібностей:
  • 1) здібності – це індивідуально-психологічні особливості, відмінні у різних людей;
  • 2) тільки ті особливості, які стосуються успішного виконання діяльності чи декількох діяльностей;
  • 3) здібності не можна зводити до знань, умінь чи навичок, які вже вироблені у людини, хоча вони зумовлюють легкість та швидкість навчання.
  • Виділяють:
  • загальні здібності, які включають ті, якими визначаються успіхи людини в видах основної діяльності;
  • спеціальні здібності, які сприяють успіхам людини в специфічних видах діяльності.
  • Важливим фактором розвитку здібностей є стійкі спеціальні інтереси до вивчення змісту якоїсь галузі людської діяльності.
  • Найчастіше виділяють такі види здібностей:
  • навчальні та творчі;
  • розумові та спеціальні;
  • математичні;
  • конструкторсько-технічні
  • музичні;
  • літературні;
  • художньо-зображувальні;
  • фізичні;
  • унікальні (парапсихологічні, у швидкій лічбі, запам'ятовуванні тощо).

Кого ж можна вважати обдарованими?

  • У літературі зустрічаються твердження,
  • що тільки 2-6 % людей можна вважати обдарованими.
  • Численні ж дослідження показують, що із задатками обдарованості, здатністю до ефективної плідної діяльності народжується кожна психічно нормальна людина. А ось спрямованість і ступінь обдарованості різні. Подальша доля дару залежить від мікро-, мезо- й макросередовища, де живе і формує своє «я» людина.
  • Варто помітити, що в діагностиці обдарованості критерій випередження (випереджального розвитку) не універсальний.
  • Крім того, поки недостатньо з'ясовано, як пов'язані високі досягнення дітей та їх емоційна залученість: що є причиною, а що наслідком.

ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ

  • СФЕРИ
  • 1. Інтелектуальна сфера
  • 2. Сфера академічних досягнень
  • 3. Творчість (креативність)
  • 4. Спілкування
  • 5. Сфера художньої діяльності
  • 6. Рухова сфера
  • Типи (концепції) дитячої обдарованості
  • 1-й тип. Вундеркінди
  • 2-й тип. Дуже здібні
  • 3-й тип. Мотивовані
  • 4-й тип. Творчі
  • Типи обдарованості:
  • Інтелектуальний тип обдарованості. Академічний тип обдарованості.
  • Художній тип. Креативний тип. Лідерська, або соціальна, обдарованість („організаторські здібності”).

Типи обдарованих учнів.

  • 1. Найкращий учень
  • 2. Бунтівник
  • 3. Підпільник
  • 4. Втікач
  • 5. Двобічний
  • 6.Цілеспрямова-ний
  • Деякі психологічні особливості обдарованих дітей - властиві такі риси:
  • - сильно розвинене почуття справедливості, що виявляється дуже рано;
  • - дуже яскрава уява, в якій вимисел і реальність зливаються воєдино;
  • - добре розвинене почуття гумору;
  • - спроби вирішувати проблеми;
  • - перебільшені страхи й надмірне сприйняття невербальних проявів почуттів оточуючими, тобто підвищена вразливість і ранимість;
  • - всепоглинаюча цікавість і розмаїтість інтересів;
  • - іноді переривають дорослих, не дослуховують відповідь на поставлене запитання, тому що люблять самостійно «докопуватись» до суті.

Робота з обдарованими дітьми у школі

  • Діагностика обдарованості насамперед спирається на результати продуктивної діяльності (підсумки олімпіад, конкурсів, змагань, дані психолого-педагогічних обстежень).
  • М. Лейтес відзначає, що ознаки обдарованості в дитячі роки оцінюються шляхом з'ясування співвідношення в них вікового і власне індивідуального. Батькам і вчителям варто знати, що всі успіхи дитини спочатку з упевненістю можна оцінити як вікові прояви обдарованості, а чи стануть вони стійкими індивідуальними особливостями, буде залежати від багатьох внутрішніх і зовнішніх умов.

Здібності учнів СЗОШ І-ІІІ ст. №14

  • Здібності учнів СЗОШ І-ІІІ ст. №14
  • Серед учнів 2-10 класів в 2009р. проводилось опитування - вияв зайнятості дітей в після урочний час (гурткова робота): хореографічні-10%;  музичні-5%; художнього напрямку-5%; спортивного-80%.
  • Здібності учнів: фізичні-56%; комунікативні-37%; організаційні-25%; артистичні-24,7%; художні -24%; філологічні (іноземна мова) - 19%; конструкторсько-технічні -14,6%; математичні -14%; музичні -13%.
  • 2013-2014 рік /1-11 класи/
  • (гурткова робота): художнього напрямку - 60%, спортивного – 40%
  • Здібності учнів:
  • Спортивні – 135 учнів - 23%
  • Художні – 134 учня – 22%
  • Лідерські -12 учнів – 2%
  • Інтелектуальні - 24 учня – 4%
  • Креативні – 20 учнів – 3,2%
  • Академічні 43 учня – 7%
  • Філологічні (іноземна мова) – 55%
  • Обдаровані: 72 учня

Типи обдарованості

Основні напрямки в роботі психолога

  • Робота з батьками:
  • Просвітницька, консультативна робота з прийняття дорослими обдарованості дитини, особливостей її поводження, світорозуміння, інтересів і схильностей.
  • Вже саме розуміння дорослим особливостей школяра часто дозволять зняти низку проблем. Наприклад, поведінкова дезадаптація обдарованого школяра у формі невгамовності, непосидючості, розгальмування — наслідок його інтелектуального, пізнавального або якогось іншого «недовантаження». Давши дитині достатню кількість матеріалу для переробки, педагог зніме цю проблему.
  •  Консультативна, методична робота, спрямована на створення для певної дитини задовольняючі її інтереси освітнього середовища.
  •  Консультативна, методична робота з дорослими, спрямована на організацію соціального життя обдарованої дитини, уявлень про світ, що лежить за межами його власних пізнавальних чи інших інтересів.
  •  Спеціальна психологічна робота із самою дитиною, що має різні психологічні труднощів. Часто не обійтися без глибокої психотерапевтичної, психокорекційної роботи, спрямованої на вирішення внутрішніх психологічних конфліктів, зняття тривожності, страхів, агресивних психологічних захистів.
  •  Соціально-психологічне навчання дитини, що спрямоване на розширення наявних у її розпорядженні репертуару поведінкових реакцій, корекцію сформованих форм поводження, усвідомлення дитиною своєї позиції в спілкуванні.
  •  Обдарованість дитини як проблема оточуючих її дорослих торкається шкільного психолога насамперед з погляду педагога, труднощів, що виникають у її у взаєминах і в навчанні обдарованого школяра.

ОСНОВНІ ЗАДАЧІ

  • 1. Контроль за нервово-фізичним навантаженням школяра, що створюються діяльністю і вимогами педагогів і батьків. Обдаровані діти часто зовні досить стійкі до перевантажень, і дорослим не просто перебороти спокусу вкласти в дитину як найбільше інформації, навичок тощо. Тим часом перевантаження для неї так само небезпечні, як і для звичайного школяра.
  •  2. Консультативна і просвітницька робота з дорослими, що має множинні завдання:
  •  по-перше, дуже важливо стежити за тим, щоб дорослі не «експлуатували» здібності дитини на шкоду іншим її інтересам і віковим потребам;
  •  по-друге, необхідно орієнтувати дорослих на цілісний розвиток дитини, утому числі тих сторін її психіки, її «Я», у яких вона не проявляє себе яскраво;
  •  по-третє, консультативна допомога спрямована на вироблення педагогами і батьками стилю ефективного спілкування з обдарованою дитиною, адекватної оцінки її вчинків, розуміння її поведінкових проявів.
  •  3. Методична допомога педагогам у підготовці і реалізації індивідуальної програми навчання обдарованої дитини.

У роботі з педагогами й адміністрацією необхідно:

  • Надавати психологічну професійну й особистісну підтримку педагогам у формуванні стійкої самооцінки, виробленні професійної позиції.
  • Надавати педагогічному колективу школи методичну допомогу в побудові психологічно адекватних програм навчання, виховання і розвитку обдарованих дітей на різних етапах навчання.
  • Шкільний психолог може виступати як експерт в оцінці використовуваних педагогом програм (їх змістовного і методичного аспектів) з погляду їхньої відповідності віковим та індивідуальним особливостям школярів.
  • Формувати в освітній установі певний соціально-психологічний клімат, побудований на взаємній повазі, співробітництві педагогічного й учнівського колективу, ціннісному відношенні обдарованості одних і співробітництві інших, творчому, новаторському підході до навчально-виховного процесу.

У роботі із самим обдарованим школярем можуть бути виділені наступні задачі:

  • Консультативна, тренінгова робота з дитиною або підлітком, спрямована на розвиток самосвідомості, широкого і глибокого розуміння своїх здібностей і можливостей.
  • Слід підкреслити важливість формування в обдарованого школяра ціннісного ставлення до себе і свого таланту, розуміння його соціального й особистісного ціннісного змісту.
  •   Навчання соціально-психологічним навичкам і умінням встановлення і підтримки відносин з навколишніми, розуміння своїх почуттів і переживань у спілкуванні, конструктивного вирішення конфліктів. Тому що обдаровані діти частіше, ніж інші діти, відчувають труднощі такого роду.

Напрямки психологічної діяльності з обдарованою дитиною в СЗОШ №14 представлені у такий спосіб:

  • Допомога школярам у соціально-психологічній адаптації. До завдань психолога входить робота, спрямована на розширення соціального досвіду школярів, усвідомлення особливостей різних форм соціальних контактів, розширення репертуару їхнього соціального поводження.
  • Організація в школі психологічного середовища, що підтримує і розвиває ідею унікальності кожного школяра, цінності і значимості його здібностей і можливостей. Саме таке психологічне оточення на противагу конкуренції, самоствердженню за рахунок інших, дозволяє максимально розкрити потенціал кожного учня.
  • Організація спеціальних умов для всебічного, цілісного психологічного розвитку школярів.
  • Надання школярам методичної, технологічної допомоги в розвитку різних психологічних особливостей і властивостей, удосконалюванні своїх здібностей.
  • Психолог надає допомогу у виробленні навичок саморозвитку, самовдосконалення, самовиховання.
  • Психопрофілактична робота: важливо не допускати значного інтелектуального, інформаційного, фізіологічного перевантаження школярів.
  • Обдаровані учні


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка