Вступ в курс інфектології. Поняття про інфекційні хвороби. Особливості інфекційних хвороб. Класифікація. Принципи діагностики, лікування, профілактики



Скачати 39,17 Kb.
Дата конвертації29.01.2017
Розмір39,17 Kb.

Вступ в курс інфектології. Поняття про інфекційні хвороби. Особливості інфекційних хвороб. Класифікація. Принципи діагностики, лікування, профілактики

  • Член- кореспондент АМН, заслужений діяч науки і техніки України, д.мед.н., професор
  • Михайло Антонович Андрейчин

Infectio – латинське слово “заражати, забруднювати”.

  • Infectio – латинське слово “заражати, забруднювати”.
  • Інфекційний процес – взаємодія макроорганізму з патогенним мікроорганізмом під впливом довкілля.

Д. Самойлович (1724 - 1810)

Е. Дженнер (1749 - 1823)

Р. Кох (1843 - 1910)

Л. Пастер (1822 - 1895)

І.І. Мечников (1845 - 1916)

Форми інфекційного процесу

  • Інфекційна хвороба
  • Безсимптомна інфекція (носійство)
  • Інапарантна інфекція
  • Персистентна інфекція
  • Автоінфекція, або ендогенна інфекція
  • Прості та змішані інфекції
  • Інтеркурентна інфекція
  • Опортуністична інфекція

Відмінності інфекційних хвороб:

  • Специфічність – кожна хвороба має свого специфічного збудника.
  • Циклічність:
          • інкубаційний період;
          • початковий період;
          • період розпалу хвороби;
          • період видужання, чи реконвалесценції.
  • Постінфекційний імунітет.
  • Контагіозність.

Основні симптоми інфекційних хвороб:

  • Гарячка.
  • Висипка.
  • Пронос.
  • Респіраторний синдром.
  • Жовтяниця.
  • Менінгеальні явища.
  • Лімфаденопатія та ін.

Класифікація симптомів інфекційних захворювань за діагностичним значенням: (акад. О.Ф. Білібін)

  • Вирішальні симптоми – властиві конкретній хворобі, патогномонічні.
  • Опорні, або факультативні, симптоми – характерні для певної хвороби, або можуть траплятися при ряді інших хвороб, дають можливість обмежити коло захворювань для дифдіагностики.
  • Навідні симптоми – часто виникають при багатьох хворобах, не мають самостійного діагностичного значення.

Методи обстеження:

  • Клінічні:
          • опитування,
          • епідеміологічний анамнез.
          • фізикальний
  • Лабораторні:
          • вірусологічні,
          • бактеріологічні,
          • паразитологічні,
          • алергологічні,
          • біологічні,
          • імуноферментні,
          • ПЛР та ін.

РОЗПОДІЛ ЗАХВОРЮВАНЬ ЗА ПРИЧИНОЮ СМЕРТІ (ВООЗ)

  • 1. ІНФЕКЦІЇ ТА ПАРАЗИТОЗИ.
  • 2. ХВОРОБИ ОРГАНІВ КРОВООБІГУ.
  • 3. ОНКОПАТОЛОГІЯ.
  • 4. ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ.

СТРУКТУРА СМЕРТНОСТІ ВІД ІНФЕКЦІЙ (ВООЗ)

  • 1. ГОСТРІ ІНФЕКЦІЇ НИЖНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ;
  • 2. ТУБЕРКУЛЬОЗ.
  • 3. КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ.
  • 4. МАЛЯРІЯ.
  • 5. ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ/СНІД.

Інфекційна захворюваність в Україні

  • СМЕРТНІСТЬ ВІД ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В УКРАЇНІ
  • ПОМЕРЛО

ЧИННИКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗПОВСЮДЖЕННЮ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

  • перенаселення планети,
  • урбанізація і міграція населення,
  • антропогенне перетворення природи,
  • екологічні зрушення,
  • природні та соціальні катастрофи,
  • ріст імунодефіцитних станів.
  • Збудники інфекційних хвороб, відкриті за останні 25 років
  • Рік
  • Мікроорганізм
  • Хвороба
  • 1980
  • HTLV-1 (human T-cell lymphotropic virus)
  • Гострий лейкоз із Т-лімфоцитів (ATL)
  • Тропічне спастичне ураження (TSP)
  • Мієлопатія, поєднана з HTLV-1 (HAM)
  • 1981
  • Токсигенні штами Staphylococcus aureus
  • Синдром токсичного шоку
  • 1982
  • HTLV-2
  • Лейкоз
  • 1982
  • Borrelia burgdorferi
  • Бореліоз (хвороба Лайма)
  • 1983
  • HIV-1, HIV-2
  • ВІЛ-інфекція/СНІД (AIDS), СНІД-деменція
  • 1983
  • Вірус JC
  • Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія
  • 1983
  • Escherichia coli O157:H7
  • Ентерогеморагічний ешерихіоз, гемолітико-уремічний синдром
  • 1983
  • Helicobacter pylori
  • Гастродуоденіт, виразкова хвороба
  • 1984
  • Rickettsia japonica
  • Японська плямиста гарячка
  • 1984
  • Ehrlichia senettsu
  • Ерліхіоз сенетсу
  • Рік
  • Мікроорганізм
  • Хвороба
  • 1985
  • Enterocytozoon bieneus
  • Тривала діарея
  • 1986
  • Cyclospora cayetanensis
  • 1986
  • Герпес-вірус 6-го типу (HHV-6)
  • Раптова екзантема (триденна гарячка)
  • 1989
  • Вірус гепатиту С (HCV)
  • Гепатит С
  • 1989
  • Chlamidia pneumoniae
  • Назофарингіт, пневмонія, бронхіальна астма, ішемічна хвороба серця, ендокардит
  • 1989
  • Вірус Гуанаріто
  • Венесуельська геморагічна гарячка
  • 1990
  • Герпес-вірус 7-го типу (HHV-7)
  • Синдром хронічної втоми
  • 1990
  • Вірус гепатиту Е (HЕV)
  • Гепатит Е
  • 1991
  • Encephalitozoon hellem
  • Кон’юнктивіт, дисемінована хвороба
  • 1991
  • Нові види Babesia
  • Нетиповий бабезіоз
  • 1991
  • Ehrlichia chaffeensis
  • 1992
  • Vibrio cholerae O139:H7
  • Холера
  • 1992
  • Bartonella henselae
  • Доброякісний лімфоретикульоз
  • 1993
  • Bartonella elizabethae
  • Бактерійний ендокардит
  • Рік
  • Мікроорганізм
  • Хвороба
  • 1993
  • Encephalitozoon cuniculi
  • Дисемінована хвороба
  • 1993
  • Chlamidia pecorum
  • Назофарингіт, пневмонія, бронхіальна астма, ішемічна хвороба серця, ендокардит
  • 1993
  • Вірус Sin Nombre
  • Гантавірусний легеневий комплекс
  • 1994
  • Вірус Sabia
  • Бразильська геморагічна гарячка
  • 1994
  • Герпес-вірус 8-го типу (HHV-8)
  • 1994
  • Ehrlichia phagocytophila
  • Гранулоцитарний ерліхіоз людини
  • 1994
  • Вірус Гендра
  • Менінгіт та енцефаліт
  • 1994
  • Bat paramyxovirus
  • Респіраторні хвороби з ураженням нервової системи
  • 1995
  • Вірус гепатиту G
  • Гепатит G
  • 1996
  • Пріони
  • Пріонові хвороби: Кройтцфельдта-Якоба, куру, синдром Герстмана-Страусслера-Шейнкера, фатальне сімейне безсоння, хвороба Альперса, аміотрофічний лейкоспонгіоз, міозит із пріонасоційованими включеннями
  • 1996
  • Hendra virus / Australian bat lyssavirus
  • Летальна пневмонія, енцефаліт
  • 1997
  • Віруси грипу А H7N1 і Н5N1
  • Грип А (Гонконг), пташиний
  • Рік
  • Мікроорганізм
  • Хвороба
  • 1997
  • Вірус гепатиту ТТ
  • Гепатит ТТ
  • 1997
  • Ентеровірус 71-го типу
  • Везикульозний стоматит, синдром “рука, нога, рот”
  • 1997
  • Mycobacterium lentiflavum
  • Шийний лімфаденіт, затяжна пневмонія
  • 1998
  • Corynebacterium rhodococcus equi
  • Деструктивна пневмонія
  • 1999
  • Вірус Ніпаг
  • Менінгіт і енцефаліт
  • 1999
  • Віруси грипу А H9N2 і А H9N9
  • Пташиний грип (Гонконг)
  • 1999
  • Вірус гепатиту Sen
  • Гепатит Sen ?
  • 1999
  • Bartonella vinsonii ssp. arupensis
  • Бактерійний ендокардит
  • 1999
  • Arcanobacterium haemolyticum
  • 2000
  • Bartonella vinsonii ssp. berkhoffii
  • Бактерійний ендокардит
  • 2001
  • Метапневмовірус людини (hMPV)
  • Метапневмовірусна хвороба
  • 2002
  • Вірус тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-Cov)
  • Тяжкий гострий респіраторний синдром
  • 2003
  • Вірус грипу H7N7
  • Грип А, пташиний
  • 2004
  • Mimivirus
  • Пневмонія
  • Далі буде!
  • ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЧНІ ХВОРОБИ ХРОНІЧНИЙ ГАСТРИТ В, ГАСТРОДУОДЕНІТ І ВИРАЗКОВА ХВОРОБА ШЛУНКА ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ
  • Остаточно доведена етіологічна роль Helicobacter pylori i H. mustelae
  • H. рylori, адгезовані до слизової оболонки шлунка
  • Патогенез
  • адгезія збудника до епітеліальних клітин
  • вироблення бактеріями ферментів муцинази, ліпази, фосфоліпази А
  • руйнація слизу і пошкодження епітелію агресивними факторами шлунка
  • пригнічення АТФази епітеліальних клітин аміаком, що виділяється в процесі життєдіяльності бактерій
  • вироблення каталази, супероксиддисму-
  • тази та інших факторів патогенності, що
  • перешкоджають фагоцитозу, сприяють
  • імунодепресії та хронізації процесу
  • синтез гемолізину, цитотоксину сприяє
  • утворенню виразок

ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ

  • Хронічні гепатити HCV спричиняє 50-60 % від усіх хронічних гепатитів, HBV і HDV – 20-30 %. Цирози печінки HCV є першопричиною цирозу печінки в 55-70 %, HBV і HDV – у 10-15 % випадків.
    • Chlamidia pneumoniae в культурі клітин Мак-Коя (люмінесцентна мікроскопія)
  • ХВОРОБИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІНФАРКТ МІОКАРДА, ЕНДОКАРДИТ, МЕДІАСТИНАЛЬНИЙ ЛІМФАДЕНІТ
  • ІХС, головною причиною якої є атеросклероз, посідає перше місце серед усіх кардіологічних захворювань і є основною причиною смерті хворих.
  • Припускають, що суттєва роль в атерогенезі належить Chlamidia pneumoniae
  • Докази:
  • коронарні артерії людей, які померли від серцево-судинних захворювань, в 70 % випадків містять білки і ДНК Chlamidia pneumoniae;
  • з тканини уражених коронарних артерій вдається виростити життєздатні хламідії;
  • Chlamidia pneumoniae, що містяться в макрофагах, можуть стимулювати утворення ущільнень у стінках судин;
  • простежується зв’язок між зниженням числа інфарктів і застосуванням антибіотиків
  • експерименти на кролях засвідчують, що антибіотики (рокситроміцин і азитроміцин) запобігають атеросклерозним змінам, які виникають після зараження хламідіями і згодовування багатої на холестерин їжі
  • створено експериментальну протиатеросклеротичну вакцину, яка гальмує виникнення атеросклерозу в лабораторних тварин
  • ОНКОЛОГІЧНІ ХВОРОБИ
  • Доведено етіологічну причетність низки вірусів у розвитку добро- і злоякісних пухлин
  • Ретровіруси:
  • вірус Т-клітинного лейкозу (HTLV)
  • вірус імунодефіциту людини (HIV)
  • Папова-, адено-, герпесвіруси:
  • віруси гепатиту В і С,
  • вірус папіломи людини (тип 16 і 18)
  • вірус Епштейна-Барр
  • HHV-8
  • V-K/HTDV
  • JC-вірус
  • Онкогенні віруси
  • РНКові
  • ДНКові
  • ЛОР-патологія
  • Інфекційні агенти є причиною 40-60 % захворювань LOR-органів, а запальні захворювання верхніх дихальних шляхів займають перше місце у структурі зазначеної патології.
  • гнійні синуїти,
  • гнійні отити,
  • хронічні тонзиліти,
  • ото- й риногенні менінгіти, абсцеси мозку,
  • тонзилогенний сепсис, флегмона орбіти тощо.
  • ОСНОВНІ ЗБУДНИКИ:
  • бактерії: Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae (в 39 % випадків), Streptococcus agalactica, S. equines,
  • S. bovis, S. pyogenes, S. ß-haemolytica, Arcanobacterium haemolyticum, Moracsella catarrhalis, Chlamydia pneumoniae та їх асоціації з анаеробами;
  • гриби: Aspergillus sp. (в 5 % випадків);
  • віруси (в 6 % випадків).
  • ГНІЙНО-СЕПТИЧНІ ІНФЕКЦІЇ
  • LOR-ОРГАНІВ:
  • АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ
  • Найпоширенішою гінекологічною патологією є інфекційні захворювання жіночих статевих органів
  • У 90-95 % вагітних є лабораторні ознаки TORCH-комплексу
  • TORCH-комплекс:
  • Т – токсоплазмоз (toxoplasmosis)
  • O – інші інфекції (others) – гепатити В і С, сифіліс, хламідіоз, гонорея, лістеріоз, ВІЛ-інфекція, вітряна віспа, ентеровірусна інфекція
  • R – краснуха (rubella)
  • C – цитомегаловірусна інфекція (cytomegalovirus)
  • H – герпес (herpes simplex virus)
  • УРОЛОГІЧНІ ХВОРОБИ
  • Інфекції сечових шляхів перевищують 40 % від усієї урологічної патології.
  • Збудник
  • Захворювання
  • Кишкова паличка (80 %),
  • сапрофітний стафілокок (15 %) та ін. (5 %)
  • пієлонефрит, цистит, простатит та ін.
  • Хламідії,
  • гонокок,
  • ВПГ I і II типу
  • уретрит,
  • цистит
  • Кандиди,
  • трихомонади
  • вагініт
  • Грамнегативні (E. coli, Proteus, Enterobacter, Klebsiella, Pseudomonas)
  • Рідко грампозитивні мікроби (Enterococci, Staphylococci, Streptococci)
  • Хламідії, уреаплазми, трихомонади, гриби, гарднерелли, віруси
  • хронічний простатит
  • РЕВМАТОЛОГІЧНІ ХВОРОБИ
  • Збудник
  • Захворювання
  • ревматизм
  • вірус Епштейна-Барр
  • можливо, ревматоїдний артрит
  • гонокок, бруцели та ін.
  • специфічні артрити
  • Реактивний
  • артрит
  • Chlamidia trachomatis
  • (20-60 %)
  • Ureaplasma urealyticum
  • (30-50 %)
  • Mycoplasma genitalium
  • (10-20 %)
  • Yersinia pseudotuberculosis,
  • Yersinia enterocolitica
  • Поєднання бактерій
  • (10-33 %)
  • Neisseria gonorrheae
  • ШКІРНІ ХВОРОБИ ТА
  • ІНФЕКЦІЇ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ (STD – Sexual Transmitted Diseases)
  • Запальні захворювання органів малого тазу унаслідок раніше перенесених STD стали причинами жіночого безпліддя в 38 % випадків. STD є другою за значущістю причиною втрати здоров’я у жінок у віці від 15 до 45 років.
  • Пріонові хвороби
  • Класифікація
  • пріонові спонгіоформні енцефалопатії:
  • спорадична (85-90 % всіх випадків) – спорадична й атипова хвороба Кройтцфельдта-Якоба
  • родинна (10-15 %) – спадкова хвороба Кройтцфельдта-Якоба, синдром Герстманна-Штреусслера-Шейнкера, фатальне сімейне безсоння, хронічна прогресуюча енцефалопатія дитячого віку, аміотрофічний лейкоспонгіоз
  • ятрогенна (% не встановлений) – ятрогенна форма пріонових хвороб, новий варіант хвороби Кройтцфельдта-Якоба
  • набута хвороба – Куру
  • пріонова міопатія:
  • міозит з незвичайними включеннями-тільцями
  • Збудник – патологічні ізоформи пріонів
  • Епідеміологія
  • зоонози, тільки куру – антропоноз
  • джерело збудника – вівці, кози, корови, олені та інші копитні тварини, норки, коти
  • шлях інфікування – ятрогенний (інтрацеребрально, інтравенозно, інтраперитонеально, інтрадермально) або аліментарний; спадкова передача за автосомно-домінантним типом
  • НОЗОКОМІАЛЬНІ ІНФЕКЦІЇ
  • У сучасних клініках Європи частота внутрішньошпитальних інфекцій коливається від 1,5 до 20,0 % від загальної кількості госпіталізованих хворих.
  • В Україні офіційно реєструється 3-4 тисячі випадків внутрішньолікарняних інфекцій на рік, з низ 50 % складають післяопераційні ускладнення, 40 % – гнійно-септичні інфекції новонароджених і породіль, 10 % – гострі кишкові інфекції та інфекції сечових шляхів.

Принципи лікування

  • раннє призначення
  • індивідуалізація
  • дія на збудника
    • антибіотики і хіміопрепарати
    • противірусні
    • бактеріофаги
    • серотерапія
    • еферентна терапія
  • патогенетична терапія
  • невідкладна допомога

Профілактика інфекційних хвороб

  • активна імунізація
    • живі вакцини
    • убиті вакцини
    • субодиничні (компонентні) вакцини
    • рекомбінантні вакцини
    • анатоксини
  • пасивна імунізація
  • неспецифічна профілактика

Дякую за увагу!



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка