Європейська політика сусідства



Скачати 21,85 Kb.
Дата конвертації07.03.2017
Розмір21,85 Kb.

ЄВРОПЕЙСЬКА ПОЛІТИКА СУСІДСТВА

Європейська політика сусідства:

  • особлива система відносин ЄС з сусідніми державами на сході і півдні, які на даний момент або й зовсім не мають перспективи стати членами цієї організації;
  • нова політика ЄС , яка має на меті створити на південь і схід від нових кордонів ЄС зону стабільності, миру і добробуту, шляхом налагодження тісних і довготривалих відносин з сусідніми країнами.

Історія формування ЄПС

  • 1998 р. - Звіт Ради ЄС
  • “саме стосовно своїх сусідів ЄС має найбільші довготермінові інтереси та відчуває найбільшу потребу у цілісності та ефективності своєї політики… “
  • 1999 р. – Спільна стратегія ЄС
  • “формування єдиної політики стосовно східноєвропейських країн – Росії та України …. ”

Історія формування ЄПС

  • квітень 2002 р.
  • засідання Ради ЄС із загальних питань і зовнішніх зносин
  • З ініціативи Великобританії і Швеції виступили з ідеєю “політики сусідства стосовно східноєвропейських країн (Молдови, України, Білорусі)”
  • серпень 2002 р.
  • спільний лист до Ради ЄС “Ширша Європа” Х. Солани та К. Паттена. Основна мета - стосунки зі східними партнерами після розширення 2004 р.

Історія формування ЄПС

  • Листопад 2002 р.
  • висновок Ради ЄС
  • “…ЄС потребує сформулювати довгостроковий та інтегрований підхід відносно східних сусідів (Україна, Білорусь, Молдова) з метою розвитку демократії та сприяння економічним реформам… і таким чином забезпечити більшу стабільність в та поза рамками нових кордонів ЄС…»

Історія формування ЄПС

  • грудень 2002 р.
  • МЗС Польщі запропонувало «Східний вимір» політики ЄС, яка передбачала перспективу членства східних сусідів - України, Росії, Молдови, Білорусі – до ЄС.
  • Пропозиція підтримана не була!
  • Франція та Італія натомість запропонувала поширити політику сусідства на всіх (старих і нових) сусідів ЄС, в т. ч. і середземноморських країн.
  • Пропозиція була підтримана ! Єврокомісію тоді очолював італієць Романо Проді.

Історія формування ЄПС

  • березень 2003 р.
  • повідомлення Європейської Комісії для Ради ЄС та Європарламенту
  • “Ширша Європа – сусідство: нові рамки відносин із нашими південними і східними сусідами”
  • червень 2003 р.
  • Рада ЄС схвалила це повідомлення як основу для розробки комплексу заходів, необхідних для здійснення у відносинах із сусідніми країнами

Історія формування ЄПС

  • травень 2004 р.
  • Повідомлення Європейської Комісії “Європейська політика сусідства. Стратегія”
  • 14 червня 2004 р.
  • 25 глав держав та урядів країн-членів ЄС підписали цей документ.

Країни-партнери ЄПС

  • 16 кран-партнерів
  • ЄПС
  • Білорусь
  • Молдова
  • Україна
  • Алжир, Єгипет ,
  • Лівія, Марокко,
  • Туніс, Ізраїль, Сирія
  • Йорданія, Ліван.
  • Палестинська Автономія
  • Азербайджан
  • Вірменія
  • Грузія
  • МОТИВИ ЄС щодо ЄПС:
  • пригальмувати або унеможливити подальше розширення ЄС;
  • через ЄПС ЄС намагається вплинути на політичний та економічний розвиток країн, які межують з ЄС, не надаючи їм при цьому перспективи при єднання “експансія без розширення”;
  • можливість тримати сусідні території під контролем, але на максимальній відстані від себе і при мінімальних зобов'язаннях зі свого боку;
  • Зацікавлення ЄС мати оточення зі стабільних процвітаючих сусідів (допомагає проводити реформи) “допомагаючи своїм сусідам ми допомагаємо собі…”;
  • - зміцнення стратегічного енергетичного партнерства.

Поділ Європи після прийняття ЄПС

  • Після прийняття ЄПС “позаєесівська Європа “ чітко розмежована на групи країн:
  • країни-кандидати: Хорватія , Туреччина, Македонія;
  • Потенційні країни-кандидати: Албанія, Боснія і Герцоговина, Сербія, Чорногорія;
  • Росія, яка має з ЄС стосунки “стратегічного партнерства”;
  • Країни-сусіди, учасники ЄПС, які на даний момент або взагалі не мають перспектив стати членами ЄС.

ЗАВДАННЯ ЄПС

  • 1) співпраця з партнерами з метою знищення бідності та створення зони процвітання й цінностей, які базуються на глибшій економічній інтеграції. Міцних політичних і культурних зв'язках, посиленій транскордонній співпраці та спільній відповідальності за запобігання конфліктам між ЄС та її сусідами;
  • 2) закріплення позицій ЄС щодо конкретної вигоди та привілейованих відносин у межах диференційованих рамок, які відповідають прогресу, зробленому партнерськими країнами в політичних та економічних реформах

Цілі ЄПС

  • розширення внутрішнього ринку та регуляторних структур;
  • привілейовані торговельні відносини;
  • перспективи для законної міграції та руху людей;
  • інтенсивна співпраця з метою запобігання і боротьби зі спільними загрозами для безпеки;

Цілі ЄПС

  • ативніші зусилля для сприяння правам людини;
  • інтеграція в торговельні, енергетичні та телекомунікаційні мережі;
  • нові інструменти для сприяння та захисту інвестицій;
  • посилена допомога, краще реагування на потреби;
  • нові джерела фінансування

Основний інструмент реалізації ЄПС

  • Плани дій, прийняті та погоджені ЄС та національними Урядами. Наприклад, для України у 2005 р. був прийнятий План дій на 2005-2007 рр, дію якого було продовжено і до 2010 р.
  • Ці плани включають: політичний діалог і реформи, торгівлю й економічні реформи, економічний і соціальний розвиток, правосуддя і внутрішні справи, енергетика, транспорт, інформаційне суспільство, навколишнє середовище, дослідження і нововведення, розвиток громадянського суспільства і міжлюдські контакти

Фінансові інструменти ЄПС

  • 1) TACIC, MEDA, PHARE (до 1 січня 2007р.)
  • програми технічної допомоги.
  • TACIC – простір країн Східної Європи, Кавказу, Центральної Азії (з 1991 р.)
  • MEDA – простір країн Середземномор'я (з 1996 р.)
  • 2) Центр обміну інформацією з питань технічної допомоги, 1996 р.
  • 3) Програми адміністративного “твінінгу”
  • для консультування держслужбовців на національному рівні твінінгу”

Фінансові інструменти ЄПС

  • 4) Інструмент європейського партнерства і сусідства (з 1 січня 2007 р.), прийнятий Регламентом Європейського Парламенту і Ради 24 жовтня 2006 р.
  • Передбачений на 2007-2013 рр.
  • Фінансова допомога надається за допомогою програми для однієї чи багатьох країн і транскордонні програми.
  • Наприклад, розмір фінансування на період 2007-2010 рр. складає 11,18 млрд. євро, в т.ч. 95 % - фінансування програм для однієї чи багатьох країн, 5 % - програм транскордонного співробітництва.

Проекти ЄПС

  • Середземноморський Союз
  • ініціатор – Франція, 1997 р.; перетворився на “Барселонський процес: Союз для Середземномор'я “
  • 13 липня 2008 р. Союз для Середземномор'я був створений. До нього ввійшли 27 країн-членів ЄС та Алжир, Єгипет, Марокко, Туніс, Ізраїль, Сирія, Йорданія, Ліван, Мавританія, Туреччина, Палестинська Автономія, Албанія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Монако.

Проекти ЄПС

  • Східне партнерство
  • Ініціатори - Польща і Швеція, травень 2008 р.
  • Учасники - 27 країн-членів ЄС та
  • Україна, Білорусь, Молдова, Грузія,
  • Вірменія, Азербайджан.

Східне партнерство

  • Проект, що має на меті зміцнення стосунків ЄС зі своїми східними сусідами і є продовженням Європейської політики сусідства у східному напрямку.
  • Країни ЄС затвердили політику “Східного партнерства” виділивши на неї 600 млн. євро на 2009-2010 рр.

Східне партнерство

  • Польсько-шведські пропозиції були підтримані державами-членами ЄС на засіданні Європейської Ради 20 червня 2008 р.
  • 3 грудня 2008 р. Європейська Комісія прийняла цей проект, зробивши акцент на створенні зони вільної торгівлі, підписанні угоди про асоціацію, спрощення візового режиму для країн, що беруть участь у проекті

Східне партнерство

  • 20 березня 2009 р. Рада ЄС остаточно затвердила проект «Східного партнерства»
  • 7 травня 2009 р.(Прага) офіційний старт проекту, установчий саміт ініціативи ЄС – “Східне партнерство” . Прийнято Спільну заяву , згідно з якою “Східне партнерство” є доповненням до двосторонніх договірних відносин між ЄС та кожною з країн-партнерів.

Східне партнерство

  • Цілі “Східного партнерства”:
  • сприяння встановленню політичної асоціації країн;
  • створення поглиблених і всеохоплюючих зон вільної торгівлі між країнами-членами ЄС і державами-партнерами;
  • лібералізація візового режиму, спрямована на встановлення безвізового режиму;
  • багатостороння співпраця у чотирьох тематичних площинах.

Східне партнерство

  • Має вигляд багатонаціонального форуму, який функціонує на чотирьох рівнях:
  • Зустрічі глав-держав і урядів СП (кожні два роки)
  • Весняні зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів ЄС і країн партнерів;
  • чотири тематичні платформи;
  • панелі для підтримки робочих платформ

Східне партнерство

  • Для роботи Європейська комісія запропонувала партнерам чотири тематичні платформи:
  • демократія, належне управління і стабільність;
  • економічна інтеграція та наближення до політик ЄС.
  • енергетична безпека;
  • міжлюдські контакти.
  • Ці платформи мають на меті практичну імплементацію багатостороннього виміру регіональної співпраці.

Східне партнерство

  • Є великий сумнів, що співпраця буде продуктивною. У списку країни з різними потенційними можливостями інтеграції до ЄС і різними настроями з приводу євроінтеграції: Молдова і Білорусь знаходяться під впливом Москви; Вірменія і Азербайджан, які прямо не висловлюють бажання бути членами ЄС, зацікавлені не в політичній співпраці, а в економічній – як постачальники енергетичних ресурсі; для України значимість нової пропозиції нижча за існуючі домовленості.

Східне партнерство

  • Ініціатива ЄС «Східне партнерство» для України - важливий, але допоміжний інструмент, який сприятиме успішному впровадженню реформ європейського зразка.
  • Найперспективнішою сферою співпраці України та ЄС в рамках цього проекту є енергетика. Наша держава зацікавлена у «Східному партнерстві» через поєднання північної та південної гілок газопроводу «Дружба», створення балтійсько-чорноморського нафтового колектору, використання газопроводу «Одеса-Броди».

Східне партнерство

  • Проекти:
  • Інтегроване управління кордонами (50 млн. євро)
  • Програма з підтримки малого і середнього бізнесу (57 млн. євро, 2010-2013 рр.); у 2010 р. розпочався проект Іст-Інвест (7 млн. євро) – покращення інвестиційного клімату в країнах-партнерах, створення мережі бізнес-контактів;
  • Запобігання природним людиногенним катастрофам (6 млн. євро);
  • Програма обміну інформацією на тему охорони навколишнього середовища (1,8 млн. євро);
  • Культурна програма “Східного партнерства” (12 млн. євро);
  • Збільшення енергетичної продуктивності і захисту навколишнього середовища в Східній Європі (3,7 млн. євро).


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка