З досвіду роботи заступника директора з навчально-виховної роботи Григоренко Т. А



Скачати 51,09 Kb.
Дата конвертації11.01.2017
Розмір51,09 Kb.
  • АНАЛІЗ УРОКУ: КОНЦЕПЦІЇ, МЕТОДИКИ, ТЕХНОЛОГІЇ
  • З досвіду роботи заступника директора
  • з навчально-виховної роботи Григоренко Т.А.

ВНУТРІШКІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ- це вид діяльності керівників ЗНЗ спільно з представниками громадських організацій із встановленням відповідної системи НВР закладу загальнодержавним вимогам (нормативам)

  • ВНУТРІШКІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ- це вид діяльності керівників ЗНЗ спільно з представниками громадських організацій із встановленням відповідної системи НВР закладу загальнодержавним вимогам (нормативам)

збір оперативної та стратегічної інформації для створення системи внутрішньошкільної педагогічної інформації;

  • збір оперативної та стратегічної інформації для створення системи внутрішньошкільної педагогічної інформації;
  • своєчасне виявлення, виправлення й попередження збоїв, помилок і недоліків у організації та здійсненні педагогічного процесу;
  • допомозі вчителям у підвищенні педагогічної майстерності, в володінні сучасними технологіями, ефективними методами навчання і виховання;
  • Підвищення рівня НВР та її конкретних результатів;
  • Поширення ППД;
  • Упорядкуванні системи та переведенні її в новий якісний стан

За змістом (комплексний, тематичний, параметричний);

  • За змістом (комплексний, тематичний, параметричний);
  • За метою (попереджувальний, поточний, підсумковий);
  • За об’єктом (персональний, класно-узагальнюючий, комплексно-узагальнюючий);
  • За періодичністю (постійний, періодичний, одноразовий);
  • За суб’єктом (адміністративний, громадський, взаємоконтроль, самоконтроль)

Відповідно до мети, завдань, плану ВК визначити для відвідування конкретний урок чи систему уроків.

  • Відповідно до мети, завдань, плану ВК визначити для відвідування конкретний урок чи систему уроків.
  • Конкретизувати мету відвідування уроку.
  • Розробити конкретну програму спостереження уроку відповідно до визначеної мети відвідування.
  • Ознайомитися з програмою, пояснювальною запискою до неї, переглянути підручник, інструктивно-методичні матеріали.
  • Ознайомитися з результатами педагогічного консиліуму певного класу (реальні навчальні можливості учнів, індивідуальні особливості дітей, стан успішності тощо).
  • Ознайомитися за журналом з темою попереднього уроку, змістом і характером домашнього завдання.
  • Переглянути свої записи спостереження і аналізу раніше відвіданих уроків (які давалися вчителю рекомендації, індивідуальні методичні завдання).
  • Визначити характер своєї участі у перевірці ЗНУ ( питання для бесіди, тексти контрольних робіт, теми творів, тексти, анкети тощо).
  • Вирішити , кого і з якою метою при потребі взяти з собою на урок (голову ШМО, стажиста, класного керівника тощо).
  • Підготувати все необхідне для фіксації ходу уроку та його аналізу.

І. Мета: планування навчально-виховних завдань уроку та оцінювання їхньої оптимальності

  • І. Мета: планування навчально-виховних завдань уроку та оцінювання їхньої оптимальності
  • 1. Повнота, комплексність, різноманітність завдань уроку.
  • 2. Урахування особливостей учнів класу під час планування задач.
  • 3. Навчальні, виховні, розвиваючі завдання.
  • 4. Наявність диференційованих завдань.
  • 5. Правильність виділення серед системи завдань основних, найбільш суттєвих за цих умов.

II. Мета: оцінювання оптимальності змісту уроку

  • II. Мета: оцінювання оптимальності змісту уроку
  • 1. Відповідність змісту уроку вимогам програм.
  • 2. Вибір найбільш раціональної логіки розкриття матеріалу.
  • 3. Науковість, систематичність, доступність викладу матеріалу, повнота розкриття теми.
  • 4. Виховна спрямованість уроку.
  • 5. Трудова, політехнічна спрямованість уроку.
  • 6. Оцінювання змісту матеріалу з точки зору його розвиваючого впливу (розвиток пізнавальних інтересів, емоцій, раціональних прийомів мислення, загальнонавчальних навичок та вмінь, волі, наполегливості).
  • 7. Здійснення міжпредметних зв'язків.
  • 8. Уміння вчителя виділяти у змісті матеріалу основні ідеї та думки, концентрувати увагу на провідних принципах, фактах, законах.
  • 9. Помилки під час підбору змісту уроку

III. Мета: оцінювання оптимальності вибору методів, прийомів та засобів навчання

  • III. Мета: оцінювання оптимальності вибору методів, прийомів та засобів навчання
  • 1. Відповідність методів загальній спрямованості навчання, дидактичній меті, змісту матеріалу, віку учнів, специфіці предмета.
  • 2. Методи вивчення нового матеріалу.
  • 3. Методи формування вмінь та навичок.
  • 4. Методи стимулювання та мотивації.
  • 5. Методи контролю та самоконтролю.
  • 6. Оптимальність поєднання різних методів, обгрунтованість методів.
  • 7. Використання наочних посібників, дидактичних матеріалів, технічних засобів.
  • 8. Методика організації самостійних робіт.
  • 9. Використання переваг кабінетної системи.

IV. Мета: перевірка, оцінювання знань, умінь, навичок

  • IV. Мета: перевірка, оцінювання знань, умінь, навичок
  • 1. Місце контролю в системі уроку.
  • 2. Методи контролю, доцільність їхнього застосування.
  • 3. Методика перевірки домашніх завдань.
  • 4. Розвиток в учнів навичок самоаналізу та самоконтролю (взаємна перевірка, рецензування, запитання тим, хто відповідає).
  • 5. Кількість опитаних учнів.
  • 6. Виховний бік перевірки.
  • 7. Урахування індивідуальних особливостей під час перевірки.
  • 8. Способи активізації учнів під час перевірки.
  • 9. Кількість оцінок, їхня об'єктивність, аргументація.
  • 10. Зміст та характер запитань, завдань (відтворюючі, проблемні, спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв'язків та ін.).
  • 11. Оцінювання рівня якості знань, умінь, навичок (повнота, усвідомленість, міцність,' глибина, наявність системи у відповідях).

V. Мета: формування загальнонавчальні та спеціальних умінь та навичок на уроці

  • V. Мета: формування загальнонавчальні та спеціальних умінь та навичок на уроці
  • 1. Які завдання формування загальнонавчальних та спеціальних умінь та навичок учнів було визначено?
  • 2. Які види діяльності в зв'язку з цим були обрані і чому?
  • 3. Які завдання і вправи пропонувалися для формування загальнонавчальних умінь та навичок?
  • 4. Які методи роботи були обрані і чому?
  • 5. Які загальнонавчальні вміння та навички формувалися і який рівень їхньої сформованості?
  • 6. Які труднощі мали вчитель та учні під час розв'язання цих завдань?
  • 7. Як здійснюються формування навичок, планування навчальної роботи (планування відповідей, творів, доведень)?
  • 8. Як формується вміння виділяти основне в матеріалі (вчитель концентрує на ньому увагу, виділяє суттєві ознаки, записує основні думки, підкреслює їх інтонацією, аналізує логіку відповідей учнів)?

1. Актуалізація пізнавальної діяльності на різних етапах уроку.

  • 1. Актуалізація пізнавальної діяльності на різних етапах уроку.
  • 2. Прийоми активізації у разі застосування різних методів навчання.
  • 3. Використання проблемного навчання, індивідуального та диференційованого підходів із метою активізації пізнавальної діяльності.
  • 4. Види активності (зовнішня, пізнавальна).
  • 5. моменти найбільшої активності учнів, її причини.
  • 6. Результативність активізації в якісному та кількісному відношеннях.

VIІ. Мета: вивчення характеру взаємовідносин учителя й учнів

  • VIІ. Мета: вивчення характеру взаємовідносин учителя й учнів
  • 1. Організація роботи учнів на різних етапах уроку.
  • 2. Вміння вчителя володіти класом, активізувати діяльність учнів, організувати самостійну роботу.
  • 3. Індивідуальний підхід до учнів.
  • 4. Рівень педагогічних вимог до учнів, до їхніх відповідей, до розвитку мови та мислення.
  • 5. Характер постановки запитань учням.
  • 6. Реакції на помилки учнів.
  • 7. Репліки під час оцінювання учнів, аргументація оцінок.
  • 8. Характер і тон дисциплінарних зауважень.
  • 9. Загальна емоційна та інтелектуальна атмосфера на уроці.
  • 10. Дотримання норм педагогічної етики. Культура спілкування.
  • 11. Стиль і темп роботи вчителя, їх вплив на діяльність учнів (енергійність, рішучість, в'ялість, байдужість та ін.).
  • 12. Стимулювання успіхів учнів, арсенал стимулів. .
  • 13. Мовна взаємодія на уроці (культура мови, логічність, емоційність).

VIIІ. Мета: реалізація принципів навчання на уроці

  • VIIІ. Мета: реалізація принципів навчання на уроці
  • 1. Реалізація основних дидактичних принципів у змісті та методах навчання.
  • 2. Реалізація принципів навчання на різних етапах уроку. -
  • 3. Показ реалізації одного з принципів навчання на уроці:
  • • науковості;
  • • наочності;
  • • активності та самостійності;
  • • відповідності навчання реальним можливостям учнів та вчителя;
  • • усвідомленості.
  • 4. Які засоби, методи та прийоми були використані для реалізації принципу усвідомленості:
  • • чи була використана наочність;
  • • чи враховувалися вікові та індивідуальні особливості;
  • • які пізнавальні завдання розв'язувалися;
  • • чи була організована самостійна пізнавальна робота;
  • • чи перевірені розуміння домашнього завдання, ступінь осмислення нового матеріалу;
  • • які прийоми використані для перевірки усвідомлення нового (доведення, порівняння, постановка проблемних питань).
  • 5. Чи можна говорити про єдність та взаємозв’язок принципів навчання на уроці.

ІХ. Мета: організація пізнавальної діяльності на уроці

  • ІХ. Мета: організація пізнавальної діяльності на уроці
  • Організація сприйняття на уроці:
  • підготовка до сприйняття;
  • • створення умов для успішного сприйняття матеріалу;
  • • види сприйняття (безпосереднє, опосередковане).
  • • які нові уявлення були сформовані, наскільки вони правильні, повні;
  • • управління сприйняттям з боку вчителя.
  • Формування понять на уроці:
  • якими знаннями оперують всі учні класу;
  • • виділіть у структурі знань наукові факти, поняття, закони, теорії;
  • • як учитель формував нові поняття, теоретичні узагальнення, висновки (використовував аналіз, синтез, порівняння); • який рівень сформованих понять;
  • • чи були наявними всі етапи формування понять.
  • Організація запам 'ятовування:
  • встановлення зв'язку нового з раніше вивче­ним;
  • • концентрація уваги на основному;
  • • організація повторення основних правил, законів, виведених на уроці, організація закріплення.

Від правильної організації і проведення уроку залежить не лише рівень навчально-пізнавальної діяльності учня, а і його виховання, розвиток, самопочуття та стан здоров'я.

  • Від правильної організації і проведення уроку залежить не лише рівень навчально-пізнавальної діяльності учня, а і його виховання, розвиток, самопочуття та стан здоров'я.
  • Серед основних вимог до уроку розрізняють: організаційні, дидактичні, психологічні, психотерапевтичні, санітарно-гігієнічні, етичні.

1. Урок спрямований на високі кінцеві результати, на підвищення рівня якості й ефективності навчання, на всебічний розвиток особистості.

  • 1. Урок спрямований на високі кінцеві результати, на підвищення рівня якості й ефективності навчання, на всебічний розвиток особистості.
  • 2.Урок – відносно самостійна ланка у системі навчання.
  • 3. Урок будується як цілісна система взаємодії учителя і учнів на основі співробітництва.
  • 4. Урок будується на основі: програмових вимог, урахування можливостей учнів, урахуванням можливостей учителя, його творчого потенціалу.
  • 5. Кожен урок має таке дидактичне призначення: засвоєння учнями нових знань, формування умінь і навичок учнів. Контроль і оцінювання знань учнів.
  • 6. На уроці комплексно розв’язуються завдання освіти, виховання і розвитку.
  • 7. Урок має раціональну структуру.
  • 8. Зміст навчального матеріалу відповідає основним принципам (науковість, зв’язок з життям, системність, наступність тощо).
  • 9. Застосовуються різні форми проведення уроку.
  • 10. Використовуються нестандартні форми проведення уроку.
  • 11. Здійснюється диференціація й індивідуалізація навчання.
  • 12. Забезпечуються міжпредметні звя’зки.
  • 13. Урок проводиться за планом – творчим робочим документом вчителя.
  • 14. Висока результативність уроку.
  • 15. Учитель самоаналізує проведення і результати уроку.

Проблема класифікації уроків за типами по-різному знаходила своє вирішення залежно від того, що бралося за основу такої класифікації.

  • Проблема класифікації уроків за типами по-різному знаходила своє вирішення залежно від того, що бралося за основу такої класифікації.
  • Зважаючи на це, відомі класифікації на основі:
  • а) особливостей процесу навчання і його складових частин (С.Іванов):
  • б) змісту, дидактичної мети і способів проведення (І.Козанцев);
  • в) дидактичної мети (В.Онищук):
  • г) цілей уроку та місця уроку в загальній системі уроків (Б.Єсипов).
  • УРОК
  • За логічним змістом роботи та основними станами навчального процесу.
  • (С.В.Іванов)
  • За метою організації матеріалу, що вивчається, та рівнем навченості учнів.
  • (М.І. Махмутов)
  • За переважаючим компонентом уроку.
  • (В.І.Журавльов)
  • За дидактичною метою.
  • (Б.П.Єсипов, І.Т.Огородников,
  • Г.І.Щукіна та ін.)
  • вступний урок;
  • урок первинного ознайомлення з матеріалом;
  • урок засвоєння нових знань;
  • урок застосування отриманих знань на практиці;
  • урок закріплення, повторення та узагальнення;
  • контрольний урок;
  • змішаний або комбінований урок.
  • уроки вивчення нового матеріалу;
  • уроки вдосконалення знань, умінь та навичок;
  • уроки узагальнення і систематизації;
  • комбіновані уроки;
  • уроки контролю і корекції знань, умінь, навичок.
  • Уроки
  • Комбіновані Спеціальні
          • урок засвоєння нового матеріалу;
          • урок закріплення;
          • урок повторення;
          • урок контролю та перевірки знань
  • урок ознайомлення учнів з новим матеріалом або повідомлення (вивчення) нових знань;
  • урок закріплення знань;
  • уроки вироблення і закріплення вмінь та навичок;
  • узагальню вальний урок;
  • урок перевірки знань, умінь та навичок (контрольний урок).
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4

У вітчизняній педагогічній науці прийнято вважати, що найзручнішою є класифікація типів уроку, в основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі уроків (Б.Єсипов, М.Махмутов, В.Онищук). Хоч названі автори пропонують різну кількість типів уроків, але займають однакову позицію щодо їхньої класифікації. Згідно з нею розглянемо такі типи уроків:

  • У вітчизняній педагогічній науці прийнято вважати, що найзручнішою є класифікація типів уроку, в основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі уроків (Б.Єсипов, М.Махмутов, В.Онищук). Хоч названі автори пропонують різну кількість типів уроків, але займають однакову позицію щодо їхньої класифікації. Згідно з нею розглянемо такі типи уроків:
  • 1)урок засвоєння нових знань;
  • 2) урок формування умінь і навичок;
  • 3) урок застосування знань, умінь і навичок;
  • 4) урок узагальнення та систематизації знань;
  • 5) урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок;
  • 6) комбінований (змішаний) урок.

I. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

  • I. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності.
  • II. Визначення мети і завдань уроку.
  • Ввикористовувати на цьому етапі уро­ку таблички "Знати" і "Вміти", куди спільно з учнями записуються завдання, які необхідно засвоїти протягом уроку, і вміння, які формуються.
  • III. Вивчення нового матеріалу.
  • • Актуальна мета.
  • • Інтрига.
  • • Проблематизаиія.
  • • Фантастична ситуація.
  • • Впіймай помилку.
  • • Прес-конференція.
  • • Запитання до тексту.
  • IV. Засвоєння знань, формування вмінь і навичок.
  • На цьому етапі даються завдання на вибір:
  • • засобів навчальної діяльності;
  • • засобів фіксації нового матеріалу ;
  • • завдань і способів їх виконання.
  • V. Контроль, корекція та оцінювання, знань.
  • VI. Підсумковий етап

• чітко формулювати пізнавальні завдання, які можуть бути проблемними, спонукальними до активності, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій;

  • • чітко формулювати пізнавальні завдання, які можуть бути проблемними, спонукальними до активності, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій;
  • • зосередити увагу на діяльності слабких, невстигаючих учнів;
  • • не створювати змагань на швидкість виконання завдань;
  • • навчати учнів здійснювати самоконтроль, самоаналіз і самооцінювання.

Створення ситуації успіху ( СУ ) .

  • Створення ситуації успіху ( СУ ) .
  • Створення ситуації розриву ( СР ) .
  • Аналіз умов.
  • Постановка навчальної задачі.
  • Аналіз умов рішення задач, щоб знайти, відкрити новий спосіб дії.
  • Моделювання і перетворення моделі.
  • Контроль способу – перевірка на практиці відкритого способу.
  • Оцінка способу – як я та інші вміють користуватися відкритим способом.

Постановки навчальної задачі

  • Постановки навчальної задачі
  • Аналіз умов, рішення задачі, моделювання відкритого способу
  • Моделювання способу
  • Постановки і рішення навчальної задачі
  • Рішення конкретно-практичних задач
  • Урок контролю і оцінки способу

Мотивація (Сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорення теми. Суб’єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому власну зацікавленість та інтерес. Цей елемент уроку повинен займати не більше 5% всього часу).

  • Мотивація (Сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорення теми. Суб’єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому власну зацікавленість та інтерес. Цей елемент уроку повинен займати не більше 5% всього часу).
  • Оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів
  • (Забезпечити розуміння учнями змісту їхньої роботи, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає викладач (5% часу).
  • Надання необхідної інформації - (Дати учням достатньо інформації для того, щоб вони могли на її основі виконувати вправи, практичні завдання, але за мінімальний час це може бути міні-лекція, роздатковий матеріал, виконання домашнього завдання. (10 -15% часу).
  • Інтерактивна вправа (Центральна частина уроку – засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Займає 50- 60% часу. Виконується у такій послідовності: - інструктування - мета вправи, послідовність виконання (3хвилини); - об’єднання в групи або розподіл ролей (2 хвилини); - виконання завдання (5 - 20 хвилин); - презентація результатів (3-15 хвилин);
  • Рефлексія (Самоаналіз учня щодо роботи на уроці. Аналіз засвоєння матеріалу: наскільки учень володіє ним, чи допускає помилки, чи має змогу їх самостійно виправити? А також аналіз роботи на емоційному рівні: чи працював у нормальному режимі, з інтересом, захопленням?
  • Підбиття підсумків, оцінювання уроку (1) установлення фактів (що відбулося?) ; 2) аналіз причин (чому відб улося)

Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці).

  • Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці).
  • Обґрунтування навчання (постановка мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми та предмета в цілому).
  • Актуалізація (зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних для наступних етапів уроку).
  • Усвідомлення змісту (знайомство з новою інформацією, аналіз інформації, особисте розуміння).
  • Рефлексія (критичний момент уроку).
  • учні переробляють нові знання на власні;
  • запам’ятовують матеріал, так як розуміють його;
  • активно обмінюються думками;
  • удосконалюють і поповнюють словниковий запас;
  • складається різноманітність міркувань;
  • вибір правильного варіанту.

 І. Тип і структура уроку.

  •  І. Тип і структура уроку.
  • II. Зміст та методика повторення вивченого.
  • III. Вивчення нового матеріалу.
  • IV. Методи навчання.
  • V. Засвоєння нового:
  • VI. Завдання додому:
  • VII. Характер діяльності вчителя:
  • VIII. Характер діяльності учнів:
  • IX. Результати уроку

1. Планування навчально-виховних цілей на основі програм та їхньої конкретизації за результатами консиліуму:

  • 1. Планування навчально-виховних цілей на основі програм та їхньої конкретизації за результатами консиліуму:
  • — освітні завдання уроку;
  • — виховні завдання;
  • — завдання розвитку інтелекту, волі, емоцій, інтересів;
  • — взаємозв'язок дидактичних, виховних цілей розвитку на різних етапах навчання.
  • 2. Оцінювання оптимізації змісту. Виділення основного, суттєвого. Виділення об'єкта міцного засвоєння. Повноцінність змісту уроку на різних етапах.
  • 3.Вибір та застосування різних джерел повідомлення учнями нових знань.
  • 4. Оптимальне поєднання різних методів навчання під час уроку. Обгрунтованість вибору.
  • 5. Використання різних прийомів роботи.
  • 6. Виховання інтересу до навчання. ,
  • 7. Культура праці вчителя та учнів.
  • 8. Контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок (форми контролю, відповідність оцінювання рівня знань).
  • 9. Характер домашнього завдання, його диференційованість.
  • 10. Оцінювання самоаналізу та самоконтролю навчальної діяльності.

1. Які форми співпраці вчитель використовує на уроці

  • 1. Які форми співпраці вчитель використовує на уроці
  • 2. Які стосунки між педагогом і учнями на уроці (доброзичливі, натягнуті, напружені, врівноважені, штучні, стримані, непевні, агресивні, депресивні тощо);
  • 3. Як виконують учні доручення або вказівки вчителя (нервово, спокійно, щиро, насильно, байдуже, ввічливо, коректно);
  • 4. Як спілкуються діти між собою на уроці. Чи допомагають один одному. Чи захищають один одного.
  • 5. Хто з дітей займається випереджувальним навчанням. Що вивчив наперед. Яку мету під час цього прагне досягти.
  • 6. Що особливо сподобалось учням на уроці. Яку б вони поставили йому оцінку, якби оцінювали за 10-бальною системою.
  • 7. Чи дістали діти задоволення від уроку. А від чого вони із задоволенням відмовилися б.
  • 8. Який педагогічний такт учителя. Чи завжди педагог на уроці ввічливий, тактовний, доброзичливий. Якщо не завжди, то чому.
  • 9. Як інакше хотіли б учні побудувати урок і сто­сунки з учителем.
  • 10. Які скарги має вчитель на учнів. Що хотів би змінити у стосунках із дітьми.

 

  •  
  • Мета (щодо оволодіння вміннями).
  • Структура (співвідношення частин).
  • Інструктування (орієнтовна основа дій).
  • Постановка мети.
  • Пояснення теоретичного блоку.
  • Перевірка готовності.
  • Практична робота.
  • Організація початку і кінця.
  • Диференційований та індивідуальний підходи.
  • Самостійність.
  • Поточний контроль і самоконтроль.
  • Робоче місце.
  • Підготовка результатів.
  • Аналіз результатів.
  • Ступінь виконання роботи.
  • Підсумковий контроль (аналіз роботи).
  • Дотримання нормативних умов.
  • Узагальнення, підбиття підсумків

Розвивальна мета.

  • Розвивальна мета.
  • Методи і прийоми.
  • Проблемні, дослідницькі, творчі, діалогічні, колективні, ігрові.
  • Формування знань, умінь, навичок.
  • Поняття, змістове узагальнення, робота ЗНР, від абстрактного до конкретного, укрупнення дидактичних одиниць, підвищений темп, орієнтовна основа дій.
  • Формування способів розумових дій.
  • Доцільна НД, узагальнення, класифікація, судження, висновки, аналіз, синтез, формування самоорганізаційних механізмів особистості, творчість, пізнавальна мотивація, вольова мотивація, самонавчання, самоствердження (Я-кондепдія), саморегуляція.
  • Принцип обліку індивідуальних особливостей.
  • Індивідуальний підхід.
  • Рівнева диференціація.
  • Інші якості особистості.
  •  

 Світоглядний напрямок

  •  Світоглядний напрямок
  • Особистість учителя (приклад), оптимізм, стосунки з людьми, ставлення до речей, до довкілля.
  • Навчальна праця на уроці.
  • Робоче місце, планування, активність, самостійність, повага до істини, старанність.
  • Виховання дисципліни. Виховання учнів, дотримання порядку, відповідальність, уміння слухати, вимоги на уроці, тактов­ність, аргументованість. Вимоги, які ґрунтуються на:
  • довірі, успіхові, інтересах.
  • Особистий підхід на уроці.
  • Педагогічна любов, розуміння дітей, допомога дітей, оцінювання дітей.

1. Чи відповідає мій урок програмі?

  • 1. Чи відповідає мій урок програмі?
  • 2. Чи правильно мною були визначені і розв'язані на уроці навчальні, виховні і розвиваючі завдання?
  • 3. Чи оптимально було визначено зміст уроку, чи відповідає він завданням?
  • 4. Що було основним, найсуттєвішим на уроці? Чи зумів я акцентувати увагу учнів на його вивченні?
  • 5. Чи вдало визначена структура уроку? Чи була організована на уроці робота з формування основних умінь, навичок, інтересів учнів? Як здійснювались внутрішньопредметний і міжпредметний зв'язки?
  • 6. Які методи і засоби навчання були використані на уроці? Чи були вдалими вибір і поєднання?
  • 7. Які форми навчання (масові, групові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи були вдалими їх вибір і поєднання?
  • 8. Чи об'єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання учнів?
  • 9. Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж, визначалися обсяг і складність домашнього завдання? Чи було воно диференційованим?
  • 10. Що було зайвим у моїй діяльності і в діях учнів?


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка