За матеріалами загальних зборів Національної академії наук України



Скачати 98,29 Kb.
Дата конвертації29.01.2017
Розмір98,29 Kb.

За матеріалами загальних зборів

Національної академії наук України


15 травня 2005 року Національна академія наук України провела загальні збори, на яких були підбиті підсумки діяльності НАНУ за минулий рік. Ішлося і про необхідність внутрішнього оновлення академії відповідно до сучасних тенденцій і запитів до наукової сфери.


З виступу президента НАН України академіка Б. Є. Патона:

[…] Розвиток держави пов’язаний з висококваліфікованою та якісною науковою експертизою великих народногосподарських проектів. На жаль, сьогодні потенціал НАНУ належно не використовується... Академія здатна оцінити науково-технологічні, економічні, соціальні, екологічні наслідки того чи іншого проекту. Тому роль НАНУ в експертизі великих проектів, стратегічних управлінських рішень повинна бути вагомою. Це, до речі, відповідатиме і світовим тенденціям.

...Актуальною залишається проблема підвищення якості експертизи проектів. Важливу роль тут повинні відігравати насамперед наукові ради. Це стосується і відбору тем, що виконуються за рахунок базового фінансування. Треба дійсно, а не на словах, перейти до підтримки найбільш пріоритетних досліджень і концентрації на них матеріально-технічних і фінансових ресурсів. […]

Більшу увагу треба звернути і на підприємства дослідно-виробничої бази, суб’єкти підприємницької діяльності, які у різних організаційних формах створені при наших установах або засновані за їх участю. Лише окремі з них працюють досить успішно. У цілому їх ефективність і корисність для розвитку зв’язків науки з вітчизняним виробництвом є все ще недостатньою.

Водночас зближення академічної науки з промисловістю має бути пов’язане, на нашу думку, не тільки з оптимізацією діяльності академії. Необхідно створити умови для суттєвого зростання попиту виробництва на науково-технічні розробки. І цілком зрозуміло, що це питання є, у першу чергу, питанням відповідної державної політики.

Важливим є і розвиток в Україні сучасної інноваційної інфраструктури. Нагадаю, що академія виступила ініціатором створення в Україні технологічних парків, і перші з них були засновані за участю наших провідних інститутів. Академія веде значну роботу з визначення напрямів інноваційної діяльності технопарків, науково-технічної експертизи, їх інноваційних проектів. На цей час досвід роботи технопарків засвідчує, що вони є потужним механізмом поєднання науки та виробничої сфери, підтримки високотехнологічних досліджень та інноваційного розвитку вітчизняного виробництва. Натомість останні рішення про ліквідацію спеціального режиму роботи технопарків призводять фактично до згортання їх діяльності. Це, на наш погляд, неприпустимо. І треба негайно виправити таку ситуацію. Насамперед це треба робити шляхом доопрацювання закону про спеціальний статус технопарків. Водночас треба обов’язково посилювати контроль за проектами, що реалізуються технопарками. Слід відійти від практики збільшення кількості технопарків, створити умови для ефективної роботи існуючих структур, оцінити результати їх діяльності, а потім приймати рішення про створення нових.

Доцільно здійснити і певні зміни у напрямах бюджетного фінансування наукової та науково-технічної діяльності. За рахунок видатків загального фонду Державного бюджету необхідно фінансувати переважним чином сферу фундаментальних досліджень. Прикладні розробки мають, як правило, фінансуватися виробничими та підприємницькими структурами і тільки окремі, найбільш важливі для держави розробки та інноваційні проекти повинні отримувати пряму державну підтримку і здійснюватися за державними цільовими програмами або окремими державними замовленнями.[...]

...Залучення провідних учених до освітянської діяльності – це єдиний шлях підготувати кваліфікованих фахівців на сучасному рівні. Проте для цього зовсім не обов’язково ламати існуючу академічну систему, передавати її інститути університетам, сліпо копіюючи організацію науки і освіти в деяких інших країнах. На нашу думку, механічне злиття університетів і наукових установ тільки нашкодить і науці, і освіті. Подальше поглиблення інтеграційних процесів потребує цільової підтримки з боку держави. Слід було б прискорити розробку державної програми інтеграції науки і освіти. І академія готова запропонувати до такої програми ряд великих інтеграційних проектів, зокрема зі створення національної цифрової бібліотеки, широкого впровадження дистанційних навчальних курсів.

Необхідно також розглянути питання про законодавче надання академії права ведення освітянської діяльності, насамперед з підготовки магістрів сучасних напрямів науки.

Інтеграція науки і освіти має здійснюватися, на нашу думку, шляхом розширення цих двох галузей. [...]

...Робота з удосконалення діяльності академії та її установ продовжує залишатися дуже актуальною і необхідною справою. У програмі діяльності Кабінету Міністрів під назвою „Назустріч людям” серед головних завдань у галузі науки і освіти визначено оптимізацію діяльності Національної академії наук з орієнтацією на зближення академічної науки з освітою і промисловістю. Слід додати, що заходи з підвищення ефективності діяльності НАН України, які відповідно до рішення загальних зборів були розроблені та реалізовувалися у 2004 р., носили переважно зовнішній характер щодо наукових установ академії. З урахуванням зазначеного вище, Президія академії прийняла рішення про створення комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України.

Ця комісія вже розпочала свою роботу, яка зосереджена, насамперед, на оптимізації діяльності саме наукових установ. При цьому одним з головних завдань удосконалення організації та фінансування наукових досліджень визнано запровадження в академії рейтингового визначення та оцінки наукового рівня, вагомості та результативності досліджень.

Така рейтингова система має бути поширена як на оцінку діяльності окремих учених, структурних підрозділів і установ, так і в цілому на оцінку діяльності кожної наукової установи. Вона повинна базуватися на багатьох факторах і обов’язково враховувати специфіку конкретних галузей і напрямів науки, профіль діяльності тих чи інших установ. Вирішення всіх інших питань, таких як оптимізація внутрішньої структури наукової установи і мережі установ, розподіл базового бюджетного фінансування та матеріально-технічних ресурсів, у т. ч. сучасних приладів тощо, є похідним від проведення рейтингової оцінки.

Винятково важливим напрямом діяльності комісії є також підготовка пропозицій з реалізації статусу академії як вищої державної наукової організації, удосконалення нормативно-правових засад наукової діяльності, поліпшення сприйняття науки суспільством. До речі, концепцією модернізації Російської академії серед найголовніших передбачено заходи щодо підвищення статусу російської академії наук, її місця і ролі в суспільному житті та розвитку держави.

У полі зору нашої комісії, її секцій та робочих груп нині знаходиться дуже широке коло проблем. Робота комісії поєднана з широким обговоренням відповідних питань науковими колективами та вченими радами інститутів. І це обговорення вже відбувається. У свою чергу, висновки та пропозиції комісії будуть надаватися науковій громадськості. Водночас, на нашу думку, вся ця робота не повинна перетворитися на, так би мовити, плинну кампанію, а повинна привести до обґрунтованих рішень і ефективних наслідків. […]
***

Фундаментальні і прикладні дослідження вчених Національної академії наук президент НАН України Борис Патон назвав такими, що стали істотним внеском у розвитку природничих, технічних і гуманітарних наук. Це дослідження в галузі математики й інформатики, зокрема створення і введення в дослідну експлуатацію високопродуктивних комп’ютерів, які використовуватимуться в економіці, науці, освіті і безпеці країни. Разом з медиками вчені НАНУ за минулий рік розробили і освоїли нову апаратуру зі зварювання живих тканин при хірургічних операціях. Загалом щорічно понад дві тисячі різних новітніх розробок учених НАНУ реалізовуються на практиці.

Торік побачив світ перший том "Енциклопедії історії України". В рамках програми випуску соціально значимих видань вийшло шість томів Повного зібрання творів Тараса Шевченка у 12-ти томах, видано також чергові томи Повного зібрання творів Олеся Гончара. Особливе місце займають у діяльності Національної академії наук міждисциплінарні фундаментальні дослідження. Президент НАНУ виділив розпочату програму "Інтелект" і вже діючу "Ресурс".

Дослідники академічних інститутів вивчають стратегічні проблеми розвитку нашої держави. Так, завершено багаторічну роботу зі створення енергетичної стратегії країни до 2030 року, підготовлено проекти концепції державної програми забезпечення технологічної безпеки основних галузей економіки, державної програми гуманітарного розвитку України, проект концепції демографічного розвитку України 2005–2015 років. Учені академії приєдналися до Європейського соціологічного моніторингу, що здійснюють країни ЄС за підтримки Європейської комісії.

НАН України як державна установа подала до Кабінету Міністрів інформаційно-аналітичні матеріали щодо введення в дію та реалізації енергетичної стратегії України, оздоровлення вугільної промисловості, приєднання енергосистем України до енергосистем ЄС, розвитку ядерної енергетики, розв’язання проблем інформатизації суспільства.

Як наголосив на засіданні загальних зборів НАНУ її президент, розвиток держави пов’язаний з висококваліфікованою та якісною науковою експертизою великих народногосподарських проектів. На жаль, сьогодні потенціал НАНУ належно не використовується. А свого часу академія не дала "наукової згоди" на будівництво Чорнобильської АЕС, як і на будівництво каналу Дунай–Дніпро, яке, на щастя, не відбулося. Академія здатна оцінити науково-технологічні, економічні, соціальні, екологічні наслідки того чи іншого проекту. Тому роль НАНУ в експертизі великих проектів, стратегічних управлінських рішень повинна бути вагомою. Це, до речі, відповідатиме і світовим тенденціям.

Про те, що українська наука користується попитом у світі, говорить те, що сьогодні третина європейських грантів, які надаються вітчизняним науковцям, припадає на вчених академічних інститутів і установ. Сьогодні вони плідно працюють у рамках VI Рамкової програми ЄС, проектів НАТО, ЮНЕСКО.

Торік бюджетне фінансування НАН України становило майже 710 мільйонів гривень, що на 70 відсотків більше, ніж у попередньому році. Завдяки цьому було започатковано нові цільові програми й інноваційні проекти. Нарешті почав оновлюватися парк унікального наукового обладнання, бо вперше в бюджет заклали 40 мільйонів гривень на закупівлю академією сучасних наукових приладів зарубіжного виробництва. Сьогодні вони вже установлені в інститутах. Збільшення бюджетних і позабюджетних коштів, за словами президента НАНУ, дало змогу торік витратити 88 мільйонів гривень на придбання наукового обладнання. Цьогорічне бюджетне фінансування академії має бути на рівні 956,3 мільйона гривень, що на третину більше, ніж торік. Але це збільшення піде на підвищення посадових окладів, виплати за наукові звання.

Фінансування, оновлення матеріальної і наукової бази – це питання, якs НАНУ потроху, звичайно, за підтримки держави, вирішує. Найгострішою залишається проблема з кадрами. Сьогодні середній вік науковця в НАНУ – 50,3 року, кандидата наук – 51,3, середній вік докторів наук – 70.

Завдяки створенню системи адресної підтримки молодих науковців – стипендії, премії, гранти на виконання проектів – кількість молодих учених у структурах НАНУ почала зростати. А з 270 молодих науковців, які десять років тому стали першими стипендіатами Президента України і НАН України, сьогодні 36 – доктори наук. Однак стан кадрового забезпечення потребує великої уваги, відбору талановитої наукової молоді, збільшення прийому до аспірантури. А також залучення інвесторів для розв`язання соціальних проблем.

Багато зроблено для подальшої інтеграції науки і освіти. Нині в п`ятнадцяти спільних наукових і науково-навчальних установах, які підпорядковано МОН і НАНУ, у провідних університетах, інститутах прикладного системного аналізу, проблем штучного інтелекту, теплоенергетики, Міжнародного наукового центру інформаційних технологій і систем та інших академічних установах працює понад 60 філій, профільних кафедр, лабораторій, університетів ВНЗ. Між установами академії та ВНЗ укладено майже 300 договорів про співробітництво. Близько 1 300 вчених НАНУ викладають у закладах вищої освіти. Проводиться спільна робота з підготовки навчальних програм, підручників, посібників для середньої і вищої школи.

“Без сумніву, залучення провідних учених до освітянської діяльності – це єдиний шлях підготовки фахівців на сучасному рівні”, – зазначив Борис Патон. – Проте не обов’язково ламати діючу систему, передавати академічні інститути університетам, сліпо копіюючи організацію науки і освіти в деяких інших країнах. Механічне злиття університетів та наукових установ нашкодить і науці, і освіті. Інтеграція освіти і науки має здійснюватися, на нашу думку, зближенням цих двох галузей.

“Зміни в Національній академії наук України можливі тоді, коли цього хоче академія”, – зазначив віце-прем’єр-міністр України Микола Томенко. Сьогодення, на його думку, потребує, щоб НАН України стала по-справжньому європейською, конкурентоспроможною інституцією, "яка впливатиме на прийняття державних рішень, а не обґрунтовуватиме рішення влади".

Щодо управління НАНУ, на думку віце-прем’єр-міністра, то мають "відбутися процеси децентралізації, демократизації і оновлення-молодження". Загалом, за словами М. Томенка, Національна академія наук має залишитися ключовою інституцією в науковій сфері, й не треба "створювати якогось нового міністерства науки".



І, нарешті, наука–виробництво. З цим ланцюгом пов’язаний майбутній розвиток України, його інноваційна спрямованість. Безумовно, одна з домінуючих ролей тут належатиме саме Національній академії наук з її потужною фундаментальною базою. Однак, це констатували на загальних зборах НАНУ і Б. Патон, і віце-прем’єр-міністр М. Томенко, і спікер В. Литвин, цей ланцюг можна зробити насправді міцним не лише завдяки підтримці держави, а й, передусім, завдяки попиту промисловості на наукові розробки, ноу-хау, нові технології тощо. Тим більше, що сама держава і суспільство покладає на наукову спільноту надії і ставить перед нею головне завдання – "творити економіку знань, здатну забезпечити Україні своє місце в глобалізованому світі, європейські стандарти життя для українських громадян". Це зазначив у своєму зверненні до учасників загальних зборів НАН Президент України В. Ющенко. Глава держави запропонував створити робочу групу, яка розробила б кроки з реформування наукової сфери, закликав учених до конструктивного діалогу і зауважив, що саме "консерватизм системи управління наукою став гальмом на шляху її розвитку" (Мінецька І. НАН України є чим пишатися і є над чим працювати // Освіта України. – 2005. – 7.06).




База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка