Забезпечення потреб та дотримання прав внутрішньо переміщених осіб дослідження проводилось на замовлення Центру політичних студій та аналітики в рамках проекту



Скачати 110,48 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації11.01.2017
Розмір110,48 Kb.
  1   2   3

Исследовательское предложение

Якісна методологія соціологічного дослідження

Презентація основних результатів комплексного дослідження

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТРЕБ ТА ДОТРИМАННЯ ПРАВ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Дослідження проводилось на замовлення Центру політичних студій та аналітики в рамках проекту

«ЗАХИСТ ПРАВ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ТА БОРОТЬБА З ПОРУШЕННЯМ ЇХ ПРАВ ШЛЯХОМ ПІДВИЩЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РЕІНТЕГРАЦІЇ»

Проект здійснювався за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні в рамках Програми захисту прав людини

Підготовлено: Umbrella Research

Листопад-грудень 2015, Київ

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 3

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 7

Рівень забезпечення прав ВПО 9

Координація та комунікація між ВПО, НУО,

державними установами 26

Типологія ВПО 31

Оцінка перспектив ВПО 37

Регіональна специфіка 41

Додаток. Інформація про учасників дослідження 48

Зміст

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ



Цілі та завдання дослідження

Згідно брифу Замовника

Мета дослідження – виявити потреби і визначити  реальний стан забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО)

Для реалізації мети дослідження ми пропонуємо використовувати якісну методологію соціологічного дослідження (фокус-групові дискусії та глибинні інтерв'ю з ВПО), які забезпечать отримання та аналіз інформації за такими наступними питаннями:


  • Проблеми внутрішньо переміщених осіб на ринку праці: реалізація права на працевлаштування, рівень, умови та якість працевлаштування, можливість реалізації власної справи
  • Умови проживання внутрішньо переміщених осіб: наявність житла, якість житла проблеми/перешкоди з отриманням житла, постійне / тимчасове житло
  • Забезпечення безоплатним харчуванням до часу працевлаштування ВПО
  • Процес та умови реєстрації фактичного місця перебування ВПО
  • Отримання передбаченої законодавством державної допомоги: проблеми та перешкоди
  • Досвід оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України
  • Рівень надання медичної допомоги в комунальних закладах охорони здоров’я
  • Забезпечення технічними засобами реабілітації осіб з інвалідністю з числа ВПО
  • Забезпечення санаторно-курортними путівками; влаштування дітей в дошкільні та шкільні заклади; забезпечення продовження здобуття певного освітнього рівня
  • Виявлення потреб внутрішньо переміщених осіб, не передбачених законодавством України

Методологія та географія дослідження

Комплексна якісна методологія із застосуванням методів глибинних інтерв’ю, етнографічних досліджень, фокус-групових дискусій

Дизайн дослідження:

• фокус-групові дискусії (ФГД) в внутрішньо переміщеними особами

• експертні інтерв’ю (ЕІ) з представниками органів влади

• глибинні інтерв’ю (ГІ) з елементами етнографії

Локації дослідження:

  • 6 міст (Запоріжжя, Львів, Херсон, Харків, Полтава та Дніпропетровськ: по одній фокус-груповій дискусії в кожному місті)
  • 12 районних центрів або сіл: по 2 населених пункти в Запорізькій, Львівській, Херсонський, Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях де мешкають ВПО

  • Об’єм проведених робіт:
  • Загальна кількість проведених ФГД з ВПО: 6 ФГД (по 1 ФГД в кожному місці)
  • Загальна кількість глибинних інтерв’ю з елементами етнографії: здійснено 12 візитів по місцю проживання ВПО (по 2 на кожну область)
  • Загальна кількість ЕІ: 12 ЕІ (по 2 ЕІ на кожне місто)

  • Період проведення дослідження: листопад-грудень 2015

Цільова аудиторія дослідження

Внутрішньо переміщені особи

визначаються як люди або групи людей, які були змушені рятуватися втечею або покинути свої будинки або місця проживання, для того, щоб уникнути наслідків збройного конфлікту у Луганській та Донецькій областях; особи які мають довідку і перебувають на обліку

Квотування учасників груп: за основний критерій побудови квот для розподілу респондентів всередині групи взято модель циклу життя родини (Р. Хіллу), яка дозволяє враховувати склад сім'ї/домогосподарства і вік дітей.

Серед інших критеріїв також враховано хвилю/термін переселення та тип і сферу зайнятості голови родини/годувальника.

На групах були представлені наступні квоти:

  • Молода сім'я з 1 дитиною дошкільного віку
  • Молода сім'я з двома і більше дітьми дошкільний та початкові класи
  • Сім'я з дітьми шкільного віку
  • Сім'я, де втрачено годувальника
  • «Пусте гніздо» (діти виросли і створили власні сім'ї)
  • Молоді спеціалісти
  • Сім'я, де основний годувальник самозайнятий/ПП
  • Сім'я, де основний годувальник не працює

  • Квотування учасників глибинних інтерв’ю з елементами етнографії:
  • ВПО, котрі мешкають в районних центрах області, сільській місцевості
  • ВПО, котрі мешкають в модульних містечках

Представники органів місцевої влади:

• Голова департаменту соціального захисту населення ОДА, чи його замісник, котрий координує роботу з вимушеними переселенцями чи радник з питань внутрішньо переміщених осіб в області

• Працівник управління праці та захисту населення, котрий безпосередньо контактує з внутрішньо переміщеними особами

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Загальна проблематика

Відсутність координованої державної стратегії щодо забезпечення потреб ВПО, відсутність окремої політики і окремого підрозділу на всіх рівнях: центральна влада, обласна, міська, районна.

Проблемами ВПО, як додатковою роботою займаються спеціалісти органів місцевої влади

Для проведення дослідження, важко знайти експерта, котрий володів би повною інформацією про проблеми та наміри щодо ВПО в місті, області. Така ж проблема стосується і самих ВПО, котрі не мають окремо виділеного спеціаліста, котрий б володів повною інформацією та міг приймати рішення

Відсутність єдиної, концентрованої комунікації про план дій, події, заходи для ВПО між ВПО, державними органами влади, НУО

Мотиваційно-поведінкові типи, що зустрічаються серед ВПО

Відповідальність за своє життя, пошук винних, орієнтованість на себе чи на інших зумовлюють кілька типів ВПО, які в свою чергу корелюють з проблемами працевлаштування, житла, фінансовою допомогою. При розробці подальшої стратегії роботи з ВПО варто враховувати таку типологію, принаймні при комунікації

Рівень забезпечення прав ВПО

Реєстрація, надання статусу ВПО

Проблеми


Відсутність єдиного програмного комплексу, до якого мали б доступ усі служби, що обмежує їх можливості надавати дієву допомогу ВПО

Відсутність єдиного реєстру обліку, в якому містилась би уся інформація по ВПО, включаючи усі пересування по території країни

Відсутність бази щодо придбання ВПО житла чи транспортних засобів, без чого не можливо контролювати виплати

Головна проблема, пов’язана з реєстрацією – необхідність створення повної бази ВПО.

Ефективній організації роботи перешкоджає:

Проблеми реєстрації, які потребують законодавчого врегулювання

Вироблення механізму реєстрації осіб, які фактично проживали на певній території, не будучи там зареєстрованими на основі документів, які підтверджують факт проживання. На сьогодні права таких ВПО (діти-сироти, люди звільнені з місць позбавлення волі, члени подружжя, які після шлюбу змінили місце проживання без зміни попередньої реєстрації, сім’ї, які внаслідок певних кредитних чи шахрайських дій втратили житло і та ін.) практично не захищені.

Реєстрація дітей родичами при наявності батьків (на сьогодні вирішена частково)

Реєстрація, надання статусу ВПО:

Шляхи вдосконалення, які пропонуються на регіональному рівні

1. Об’єднання існуючих баз

2. Відкриття доступу до єдиної бази усім зацікавленим службам

(правоохоронна, міграційна, центри зайнятості, пенсійний фонд, бази по людях з інвалідністю і тп)



3. Оперативне поповнення бази усіма службами водночас

Найбільш очікуваним наслідком створення повної бази ВПО на регіональному рівні є радикальне зменшення бюрократичних процедур

Реалізація права на житло

Проблеми


Головна проблема – неможливість для переселенців вирішити це питання у спосіб, прописаний у законі

За законом ці питання можуть вирішувати органи місцевої влади, якщо вони мають відповідний фонд житла. В усіх областях констатується відсутність (недостатність) такого фонду у комунальній власності. Навіть за умови існування на балансі місцевих органів влади житла, яке могло б бути передано переміщеним особам у користування, часто воно залишається незатребуваним через специфіку розташування і невмотивованості самих ВПО (неготовність жити у сільській місцевості, відсутність роботи за фахом тощо). Проблемою є також включення до баз резервного житла приміщень, які фактично для житла не пристосовані

Постанова КМУ від 01.10.2014 № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" відповідальність за розміщення ВПО покладена на самих ВПО. На сьогодні переважна кількість переселених у всіх регіонах орендує житло

Реалізація права на житло

Пропоновані шляхи вирішення проблеми житла передбачається реалізувати за рахунок іноземних донорів

Створення резервного фонду житла у комунальній власності, яке б задовольнило (на короткий термін) потреби тих, хто не має можливості самостійно знімати житло



Форма реалізації – модульні містечка, які не є заміною капітального житла

Переваги проекту задоволення базових потреб ВПО на достатньому рівні. Для ВПО це реальна можливість знайти житлову площу без особливих труднощів. В модульних містечках є все необхідне для проживання, оплата не висока попри тимчасовий характер житла, проблеми з кондиціюванням влітку та малою площею самих приміщень. Проте загалом це реальне тимчасове рішення

Небезпеки рішення: модульні містечка можуть перетворитися на місце постійного проживання, що створюватиме для місцевої влади додаткові проблеми

Відновлення житлового фонду (переважно гуртожитків), які знаходилися у комунальній власності але тривалий час не використовувались, з наступним використанням для розміщення ВПО



Переваги проекту – мірою поступового розселення, місто отримує відновлений житловий фонд та інші об’єкти інфраструктури, які може використовувати для забезпечення потреб місцевого населення

Небезпеки рішення – невизначеність прав ВПО на користування (володіння) таким житлом

Реалізація права на житло

Перспективне бачення вирішення житлової проблеми

Для тих, хто орендує житло самостійно: пропонується, крім збільшення розміру державної допомоги

Комбінування державної допомоги з програмами фінансової адресної допомоги переміщеним особам з боку іноземних донорів саме для оплати житла

Формування у комунальній власності певного фонду транзитного житла (на балансі громадських організацій), яке могло б тимчасово надаватися переселеним, у разі раптово розриву договору оренди

На регіональному рівні

проблема повністю відноситься до загальнодержавної компетенції

На місцевому рівні

існує побоювання, що будівництво капітального житла для ВПО підсилить соціальну напругу

Поповнення фонду має відбуватися на основі спеціально створеного реєстру об’єктів, які можуть бути використані з такою метою («довгобуди», будівлі, які належать різноманітним відомствам) з їх оперативною передачею місцевим органам влади і подальшим фінансуванням відновлення з різних джерел

Найбільш перспективним вважається відновлення житлового фонду в комунальній власності з перспективою його поступового звільнення мірою повернення переміщених осіб додому

Реалізація права на житло

Оцінка ВПО

Водночас для самих ВПО питання житла є найбільш гострим, оскільки втрачено те, що набувалося тривалий час, немає ніяких видимих перспектив і гарантій щодо отримання постійного житла

Самі ВПО бачать два напрямки вирішення проблеми:

Капітальне тимчасове житло, без права власності, на субсидованих умовах

без необхідності орендної плати або зі значними пільгами на орендну плату та комунальні витрати

Постійне житло з правом власності на комбінованих умовах отримання

  • за радянським типом – отримання житла через конкретний відрізок часу роботи на підприємстві
  • житло з відстроченим терміном виплати
  • передача комунального житла, що не перебуває в експлуатації

Реалізація права на працевлаштування

Проблеми

Чинники, що заважають реалізації права на працевлаштування

Зовнішні


Відсутність у самому регіоні робочих місць

Відсутність роботи по спеціальності

Працевлаштування на неофіційній основі

Внутрішні

Неготовність до нижчого рівня оплати праці

Неготовність до радикальної зміни характеру праці

Чинники, що сприяють реалізації права на працевлаштування

Переведення у регіон підприємств зі Сходу

Високий рівень професійної кваліфікації

Реалізація права на працевлаштування

Шляхи вирішення проблеми

На державному рівні

На регіональному рівні

На індивідуальному рівні

Важливим технологічним моментом у покращенні ситуації є розвиток комунікацій між службами на рівні регіону

Наразі більшість тих ВПО, хто працює, кому пропонували роботу, знаходили її самостійно, за оголошеннями в Інтернеті і через знайомих, а не через Центр зайнятості. Показово, але успішні варіанти адаптації довелося спостерігати у випадках якраз не надмірної/достатньої зовнішньої допомоги, а саме малої зовнішньої допомоги або відсутності такої взагалі

прийняття програми створення робочих місць, з гарантуванням працевлаштування ВПО

використання нового трудового потенціалу для розвитку регіону

мікрогранти для створення (відтворення) власного бізнесу

Реалізація права на працевлаштування

ВПО-підприємці

Основні проблеми, з якими зіштовхуються ВПО-підприємці

Пропозиції ВПО-підприємців

Перереєстрація потребує прописки за фактичним місцем проживання

Нарощування з нуля бази клієнтів, що потребує багато часу

Необхідність дофінансування

Спрощення процедур реєстрації

Спрощення/пільги по оподаткуванню

Сприяння місцевої влади щодо збуту продукції: певний час надавання пріоритету на продукцію/послуги саме ВПО

Матеріальне забезпечення (1/2)

Регіональні органи влади бачать свою головну функцію переважно у розподіленні та контролі державних фінансових надходжень і формуванні списків під запит різноманітних донорів щодо допомоги конкретним групам ВПО

Додаткові фінансові внески на регіональному рівні мають точковий характер (оплата комунальних послуг у модульних містечках; допомога сімям з дітьми для придбання шкільного приладдя)

Інколи передбачається підключення ВПО до вже існуючих в регіонах програм, які фінансуються з місцевих бюджетів

Реальне матеріальне забезпечення ВПО є різним, але більшість з опитаних за їх твердженнями існують лише завдячуючи фінансовій допомозі держави, соціальним виплатам, різноманітним пільгам, гуманітарній допомозі

Люди маючи статки вище середнього часто «проїдають» запаси, намагаючись усіма силами зберегти колишній рівень життя. Цих грошей часто вистачає на невелику оренду, комунальні і харчування

Через складнощі з працевлаштуванням частина ВПО вдаються до хитрощів, оформлюючи допомогу і в Україні, і на її окупованих територіях, або фіктивне розлучення, забирають до себе людей літнього віку з буферних, «сірих» зон, часто мігрують між двома територіями, заробляють на спекуляції, ввозячи товари на окуповані території і тп, тобто шукаючи альтернативні варіанти працевлаштування/отримання коштів

Матеріальне забезпечення (2/2)

Щодо особливостей розподілу допомоги частина ВПО висловили наступні критичні зауваження:

Погана координація всіх центрів допомоги між собою

Відсутність контролю за розподіленням і використанням допомоги на місцях

Корупція і «кумівство» щодо розподілення

Відсутність єдиної, чіткої системи допомоги кожній ВПО

Психологічна та юридична допомога

Психологічна допомога

Вважається за потрібну для подолання переселенцями наслідків психологічної травми

Організовано надається:


    • Жителям модульних містечок
    • Дітям у школах

Надається у разі індивідуальних звернень фахівцями ЦСССДМ, а також іншими структурами, які обслуговують потреби ВПО

Психологічна допомога затребувана не лише ВПО. Її потребують працівники соціальних служб, що працюють с переміщеними особами, оскільки виникають проблеми, пов’язані з «професійним вигоранням»

Культура отримання психологічної допомоги у самих ВПО не розвинена. Частина респондентів працювала з психологами, але інша частина не бачить в цьому потреби

Юридична допомога

Вважається абсолютно достатньою. Надається переважно на безоплатній основі волонтерськими та міжнародними організаціями

Зі сторони ВПО актуальні потреба в спеціалізованій юридичній консультації

Медицина та санітарно-курортне лікування

Ситуація оцінюється як задовільна. Права на отримання ВПО медичного обслуговування регіональні органи намагаються забезпечити у повному обсязі

Проблеми на загальнодержавному рівні

Необхідність оперативного фінансового забезпечення додаткових медичних послуг, яких потребують ВПО

Необхідність забезпечення медичними препаратами хронічно хворих з числа ВПО

Проблеми на рівні ВПО

Необхідність додаткової матеріальної підтримки найбільш вразливих груп

Канали додаткової допомоги:

Органи соціального захисту

Міжнародні (релігійні) організації

Громада

Сфера освіти



Загальна ситуація

В усіх регіонах діти-ВПО забезпечені місцями у дитячих дошкільних закладах і школах

Відбувається оздоровлення дітей. Є успішні приклади інтеграції дітей, а через них і батьків у нове середовище

Всі діти респондентів були влаштовані до шкіл та дитячих садків вчасно і зазвичай їх влаштовували в першу чергу. В великих містах батьки не платять за навчання і внески у шкільні фонди, а от у селах в цьому питанні склалося по різному і деякі респонденти скаржились, що зобов’язані платити на рівні з усіма

Випадків упередженого ставлення до дітей зі сторони місцевих дітей чи вихователів/вчителів немає, поодинокі випадки негативу у шкільному середовищі є несистемними, але частіше траплялись у сільській місцевості, що ймовірно детермінувалось специфікою замкнених селищних громад

Частина респондентів стверджує що їх дитина потрапила у сильнішу школу, але для декого новий колектив є значно слабшим за попередній

Діти швидко адаптуються, заводять нових друзів, а також підтримують зв'язок з друзями з Донецьку і Луганську по скайпу і через соціальні мережі

Сфера освіти

Проблеми та шляхи вирішення

Проблеми


Нестача місць у дошкільних установах

Обмежені фінансові можливості ВПО, які не дозволяють задовольнити усі шкільні потреби дитини

Пропоновані шляхи вирішення

Державна програма побудови додаткових дошкільних закладів у межах фінансування з боку донорів

Спеціальна програма державного фінансування підготовки дитини до школи

Дискримінація

Стосунки з населенням загалом оцінюються як позитивні, хоча побоювання щодо виникнення конфліктів та дискримінації мали місце

На сьогодні конфлікти, пов’язані із статусом переселенця, не фіксуються. дискримінація при прийомі на роботу заперечується

Водночас відмічається наявність спорадичних конфліктів, пов’язаних скоріше не зі статусом, а з особистісними характеристиками людей

Явних випадків утисків, принизливого чи нерівного ставлення до ВПО з боку місцевих жителів не виявлено, проте є одиничні свідчення про наявність таких

Побутові випадки спілкування

«Или, допустим, я еду в троллейбусе, начинает ко мне залицятися мужчина где-то моего возраста. Я так сижу, на него спокойно смотрю. Ну, давайте, пани, выходим, вы ж славянка, должны город хорошо знать. Я говорю, не со Львова. Он – только не говорите мне, что вы с Крыма. Вот так вот. Понимаете, в чём дело. Нет, говорю, я не из Крыма, ещё хуже. Я говорю, я с того міста, яке на Л називається, десь по ту сторону України. Він так на мене дивиться, я кажу з Луганська. Он так фыркнул, знаете, как на водичку, и вышел. Так фырк.», Львів, жінка

Небажання орендодавців здавати житло або різке зростання ціни для «донецких»

Координація та комунікація між ВПО, НУО, державними установами

Комунікація між регіональними і центральними органами влади

Комунікація між регіональними і центральними органами влади загалом може бути оцінена як недостатньо ефективна

ГОЛОВНА ПРОБЛЕМА – ЗНАЧНЕ ВІДСТАВАННЯ ВІД ЗАПИТІВ ПРАКТИКИ

Нагальні питання, які потребують вирішення

Ігнорування пропозицій з місць (відсутність будь-якої реакції)

Імітація реагування (листування по колу, коли відповідь на запит від структурного підрозділу регіонального органу влади до міністерства готує зрештою інший структурний підрозділ того ж регіонального органу влади)

Неефективність існуючих способів комунікації, відсутність трансляції з центру ефективних моделей, розроблених на місцях (засідання і наради, які не впливають на реальні практичні дії)

Надмірний контроль з боку центральних органів влади з ухилом у каральний бік замість допомоги у виправленні помилок (міністерські перевірки)

Шляхи покращення взаємодії

Активне залучення регіонів у розробку стратегічних рішень

Активізація зусиль місцевих органів влади, тиск знизу

Ліквідація дублювання функцій, зменшення кількості «проміжних ланок» комунікацій

Активізація регіонів у пошуках точок дотику з приводу специфічних регіональних проблем

Виключно громадські організації, в тому числі і створені самими ВПО

Обласні адміністрації спільно з громадськими організаціями

Частково формалізована – на основі державних договорів та меморандумів співробітництва на регіональному рівні

Неформалізована – прямі особистісні контакти

Характерною ознакою є комплексний характер допомоги – у регіонах водночас працюють різні МО, які впроваджують різні проекти. Співробітництво з МО відбувається у всіх досліджуваних регіонах, однак будується на різних підходах.

МОДЕЛІ ПОБУДОВИ ВЗАЄМОДІЙ

По характеру співпраці з донорами

Формуюча – цілеспрямований вплив на донорів з метою вирішення конкретних завдань

Обслуговуюча – відповіді на запит донорів

По формі організації взаємодії

Жорстко формалізована – тільки на основі договорів на державному рівні

По суб’єкту взаємодії

Державні органи й обласні організації, як їх представники

Проблемний момент – завищені очікування від донорів. Їх розглядають не як допоміжний, а як центральний фінансовий механізм вирішення ключових проблем переміщених осіб

Комунікація між регіональними органами влади та міжнародними організаціями (МО)

Комунікація між регіональними органами влади та ВПО

Загальна оцінка місцевими органами влади стану інформування переміщених осіб в усіх регіонах виключно позитивна. Головний інструмент інформування – сайт органу влади

  • ВПО сприймаються як активні користувачі. Превалює пасивна модель інформування з боку органів місцевої влади. Така модель інформування не забезпечує доведення інформації до безпосереднього споживача
  • Найбільш часто згадуваний канал комунікації – оголошення на стендах в Управліннях соціального захисту (волонтерських організаціях), за допомогою яких інформують як про загальні питання, так і про оперативні заходи. Фактично розповсюдження інформації між ВПО здійснюється лише завдяки активності самих же ВПО, які відвідуючи відповідні організації діляться потім отриманою інформацією зі знайомими. Найкраще інформованими є ті, хто мешкає у місцях компактного проживання, де також розвішуються оголошення
  • Найбільш ефективною моделлю комунікації – є модель оперативного інформування ВПО «у ручному режимі» соціальними працівниками
  • Впровадження більш активних форм інформування (безкоштовні листівки, газети для ВПО) вважається непотрібним
  • Інформування спорадично здійснюється також через засоби масової інформації

Головна проблема інформаційної стратегії в усіх регіонах: частина ВПО, яка проживає у сільській місцевості або невеликих містечках фактично має надто обмежений доступ до інформації

ВПО про комунікацію

Реальна комунікація між органами влади та ВПО – базова, налагоджена, але відчутна гостра потреба координаційного спеціалізованого органу

Комунікація між місцевою владою та ВПО реалізована, частіше на базовому та формальному рівні

Є загальна інформація на сайтах служб обласних адміністрацій, міських соціальних служб, та в приміщеннях на дошках оголошень. Такий об’єм інформації часто є недостатнім і не кожен ВПО може розібратися в суті повідомлень та наскільки та чи інша інформація стосується саме його ситуації

Ключові проблеми

централізації і координації комунікації направленої на ВПО від всіх сторін: органів влади, благодійних, волонтерських, міжнародних організацій

відсутності координованого і регулярного інформування про всі заходи для ВПО

не зрозумілий для ВПО принцип розподілу грошової, матеріальної, гуманітарної допомоги

ВПО стикаються з тим, що наразі немає ніякої комунікації щодо подальших планів держави, місцевої влади щодо ВПО

Наразі налагоджено інформування окремих груп ВПО: жителів модульних містечок, студентів

Релевантні джерела отримання інформації:


  • форуми, спільноти ВПО і для ВПО в Інтернеті
  • знайомі ВПО, що проживають в інших містах

Типологія ВПО

Типологія ВПО органами місцевої влади (1/2)


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка