Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій включає



Скачати 25,58 Kb.
Дата конвертації17.03.2017
Розмір25,58 Kb.

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій включає:

  • оповіщення та інформування суб’єктів забезпечення цивільного захисту;
  • укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту;
  • заходи з евакуації;
  • інженерний захист;
  • радіаційний захист;
  • хімічний захист;
  • медичний захист;
  • психологічний захист;
  • біологічний захист населення, тварин і рослин;
  • забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Слайд №1

Оповіщення та інформування суб’єктів забезпечення цивільного захисту

  • Система оповіщення та інформування ЦЗ України - це комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури оповіщення, засобів та каналів зв'язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації з питань ЦЗ до органів виконавчої влади всіх рівнів, підприємств, установ, організацій і населення.

Слайд №2

Слайд №3

Слайд №3

Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій забезпечується шляхом:

1) функціонування загальнодержавної, територіальних, місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення НС, спеціальних, локальних та об’єктових систем оповіщення;

2) централізованого використання телекомунікаційних мереж загального користування, у тому числі мобільного (рухомого) зв’язку, відомчих телекомунікаційних мереж і телекомунікаційних мереж суб’єктів господарювання в порядку, встановленому КМ України, а також мереж загальнонаціонального, регіонального та місцевого радіомовлення і телебачення та інших технічних засобів передавання (відображення) інформації;

3) автоматизації процесу передачі сигналів і повідомлень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій;

4) функціонування на ОПН автоматизованих систем раннього виявлення НС та оповіщення;

5) організаційно-технічної інтеграції різних систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення НС та автоматизованих систем раннього виявлення НС та оповіщення;

6) функціонування в населених пунктах, а також місцях масового перебування людей сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло для передачі інформації з питань цивільного захисту.


КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАХИСНИХ СПОРУД Слайд № 4

Класифікація сховищ за показниками Рф та Косл. (Рф – величина надлишкового тиску на сховище; Косл. – коефіцієнт ослаблення проникаючого опромінення)


КЛАСИ

Рф

Кгс/см.кв=кПа

Косл.

А І

5 = 500

5000

АІІ

3 = 300

3000

АІІІ

2 = 200

2000

АІV

1 = 100

1000

Слайд №5

Слайд №6

Слайд №6

Евакуація проводиться на державному, регіональному, місцевому або об’єктовому рівні.

Залежно від особливостей надзвичайної ситуації встановлюються такі види евакуації:

1) обов’язкова;

2) загальна або часткова;

3) тимчасова або безповоротна.

Проведення евакуації забезпечується шляхом:

1) утворення регіональних, місцевих та об’єктових органів з евакуації;

2) планування евакуації;

3) визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та майна;

4) організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;

5) організації управління евакуацією;

6) життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях їх безпечного розміщення;

7) навчання населення діям під час проведення евакуації.

Слайд №7

Слайд №7

Інженерний захист територій включає:

1) проведення районування територій за наявністю потенційно небезпечних об’єктів і небезпечних геологічних, гідрогеологічних та метеорологічних явищ і процесів, а також ризику виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з ними

2) віднесення міст до відповідних груп з цивільного захисту та віднесення суб’єктів господарювання до відповідних категорій з цивільного захисту;

3) розроблення та включення вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту до відповідних видів містобудівної і проектної документації та реалізація їх під час будівництва і експлуатації.

4) урахування можливих проявів небезпечних геологічних, гідрогеологічних та метеорологічних явищ і процесів та негативних наслідків аварій під час розроблення генеральних планів населених пунктів і ведення містобудування;

Слайд №8

Слайд №8

Інженерний захист територій включає:


5) розміщення об’єктів підвищеної небезпеки з урахуванням наслідків аварій, що можуть статися на таких об’єктах;

6) розроблення і здійснення заходів щодо безаварійного функціонування об’єктів підвищеної небезпеки;

7) будівництво споруд, будівель, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;

8) будівництво протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення, їх утримання у функціональному стані;

9) обстеження будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій, розроблення та здійснення заходів щодо їх безпечної експлуатації.

Слайд №9 Радіаційний і хімічний захист населення і територій


Мета РХЗ населення і територій:

не припустити або максимально послабити вплив радіоактивного, хімічного зараження людей і територій і таким чином виключити або зменшити ступінь їх ураження;

створити умови для сталої роботи господарських об'єктів, транспортних, енергетичних, водо-, каналізаційних та інших мереж в умовах радіоактивного, хімічного зараження;

виключити або значно зменшити втрати сільськогосподарських тварин, запобігти зараженню продовольства, харчової сировини, вододжерел та інших матеріальних засобів РХЗ ;

забезпечити ефективне виконання аварійно - рятувальних та інших невідкладних робіт на зараженій території і безпосередньо в осередках ураження.

Організація служби швидкої допомоги Cлайд № 10

  • Державна служба медицини катастроф
  • Науково-практичний центр єкстренної медицини и медицини катастроф
  • 27 ( в кожному регіоні) центрів єкстренной медичної допомоги та медицини катастроф
  • В кожному районі, місті:
  • Оперативно диспетчерські служби
  • Станції єкстренної (швидкої) медичної допомоги
  • Відделення екстренної ( швидкої) медичної допомоги на базі лікарень та шпиталей

Слайд №11

Слайд №11

Медичний захист і забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення включає:

1) надання медичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, рятувальникам та іншим особам, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, проведення їх медико-психологічної реабілітації;

2) планування і використання сил та засобів закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності;

3) своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів та своєчасне проведення санітарно-протиепідемічних заходів;

4) контроль за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води та джерелами водопостачання;

5) завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;

Слайд №12

Слайд №12

Медичний захист і забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення включає:

6) утворення в умовах надзвичайних ситуацій необхідної кількості додаткових тимчасових мобільних медичних підрозділів або залучення додаткових закладів охорони здоров’я;

7) накопичення медичного та спеціального майна і техніки;

8) підготовку та перепідготовку медичних працівників з надання екстреної медичної допомоги;

9) навчання населення способам надання домедичної допомоги та правилам дотримання особистої гігієни;

10) здійснення заходів з метою недопущення негативного впливу на здоров’я населення шкідливих факторів навколишнього природного середовища та наслідків надзвичайних ситуацій, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань;

11) проведення моніторингу стану навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації;

12) санітарну охорону територій та суб’єктів господарювання в зоні надзвичайної ситуації;

13) здійснення інших заходів, пов’язаних з медичним захистом населення, залежно від ситуації, що склалася.

Слайд №13

Слайд №13

Біологічний захист населення, тварин і рослин включає:

  • своєчасне виявлення чинників та осередку біологічного зараження, його локалізацію і ліквідацію;
  • 2) прогнозування масштабів і наслідків біологічного зараження, розроблення та запровадження своєчасних протиепідемічних, профілактичних, протиепізоотичних, протиепіфітотичних і лікувальних заходів;

    3) проведення екстреної неспецифічної та специфічної профілактики біологічного зараження населення;

    4) своєчасне застосування засобів індивідуального та колективного захисту;

    5) запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, обсервації та карантину;

    6) здійснення дезінфекційних заходів в осередку зараження, знезараження суб’єктів господарювання, тварин та санітарної обробки населення;

    7) надання екстреної медичної допомоги ураженим біологічними патогенними агентами;

    8) інші заходи біологічного захисту залежно від ситуації, що склалася.

Слайд №14

Слайд №14

Заходи психологічного захисту населення включають:

1) планування діяльності, пов’язаної з психологічним захистом;

2) своєчасне застосування ліцензованих та дозволених до застосування в Україні інформаційних, психопрофілактичних і психокорекційних методів впливу на особистість;

3) виявлення за допомогою психологічних методів чинників, які сприяють виникненню соціально-психологічної напруженості;

4) використання сучасних психологічних технологій для нейтралізації негативного впливу чинників надзвичайних ситуацій на населення;

5) здійснення інших заходів психологічного захисту залежно від ситуації, що склалася.


Слайд №15

Навчання населення здійснюється:

- за місцем роботи - працюючого населення;

- за місцем навчання - дітей дошкільного віку, учнів та студентів;

- за місцем проживання - непрацюючого населення

Організація навчання населення покладається:

- працюючого та непрацюючого - на ДСНС, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місц. самоврядування;

- дітей дошкільного віку, учнів та студентів - на МОН.

  Навчально - методичне забезпечення навчання населення здійснюється ДСНС разом з МОН.

Слайд №16

Слайд №16

Навчання населення складається з:

- навчання безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях;

- навчання за межами підприємств, установ та організацій керівного складу і фахівців з питань ЦЗ та пожежної безпеки;

- практичної підготовки  під час проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань ЦЗ;

- навчання під час здобуття відповідного освітнього рівня у навчальних закладах системи освіти;

- самостійного вивчення інформації про дії в умовах НС.

Об’єктовий Слайд № 17


13.Спеціальне об’єктове навчання з питань цивільного захисту

один раз на три роки

до двох діб

керівник (заступник керівника) суб’єкта господарювання

члени комісії з питань НС,керівний склад ЦЗ об’єкта господарювання,спеціалізовані служби ЦЗ, до третини формувань ЦЗ суб’єкта господарювання

14.Спеціальне об’єктове тренування з питань цивільного захисту

не менше одного разу на рік

одна доба

відповідний керівник спеціалізованої служби ЦЗ, формування ЦЗ суб’єкта господарювання

керівний склад ЦЗ суб’єкта господарювання,відповідні спеціалізовані служби ЦЗ, формування ЦЗ

 


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка