Закон «Про охорону праці», який має велике соціально-економічне значення, оскільки стосується життєвих інтересів майже 30 мільйонів громадян України. Державне управління охороною праці



Скачати 104,22 Kb.
Дата конвертації03.12.2016
Розмір104,22 Kb.

Законодавство України про охорону праці

  • “Безпечна робота є позитивним фактором підвищення продуктивності праці та економічного зростання.
  • Хвороби та травми не є неминучими супутниками трудової діяльності, а відсутність коштів не може служити виправданням відсутності уваги до безпеки та здоров’я робітників”
  • Хуан Сомавія – Генеральний директор МОП
  • Основна теза МОП

Конституція України

  • Верховна Рада України
  • 14 жовтня 1992 року ухвалила
  • Закон «Про охорону праці», який має велике соціально-економічне значення, оскільки стосується життєвих інтересів майже 30 мільйонів громадян України.

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Відповідно до ст. 31 Закону України “Про охорону праці” управління ОП в Україні здійснюють такі органи:
  • Кабінет Міністрів України;
  • Держаний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду;
  • Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;
  • Місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів та органи місцевого самоврядування.
  • Закон містить норми прямої дії, що визначають обов’язки, права та повноваження кожного з цих органів.
  • Кабінет Міністрів України є вищим державним органом, що здійснює державне управління ОП в країні.
  • Держгірпромнагляд України безпосередньо реалізує державну політику щодо ОП та здійснює комплексне управління ОП в країні.

Поняття охорони здоров’я на виробництві та її правове забезпечення

  • “Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі роботи”.
  • Стаття 49.
  • Конституція України до числа соціальних прав включає право кожного на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.
  • Стаття 43.
  • Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
  • Стаття 46.
  • Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Стан охорони здоров’я на виробництві

  • В умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працює понад 3,4 млн чоловік.
  • Забезпеченість працюючих засобами індивідуального захисту не перевищує 40-50%.
  • Щорічні виплати на відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров’ю працюючих, сягають 400 млн грн.
  • Під час аварій у 2011 році було травмовано близько
  • 712 працівників, з-поміж яких 279 – смертельно.

ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

  • Законодавство про охорону праці складається з:
  • Закону України “Про охорону праці”
  • Кодексу законів про працю України
  • Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”
  • Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”
  • Закону “Про охорону здоров’я”
  • Закону “Про охорону навколишнього природного середовища”
  • Закону “Про колективні договори і угоди”
  • Закону “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку ”
  • Закону “Про поводження з радіоактивними відходами”
  • Закону “Про дорожній рух”
  • Прийнятих нормативно правових актів.
  • Стаття 27. Закону «Про охорону праці»
  • Нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.
  • Обратить внимание на ст.3 Закона ОП для слушателей.
  • Законодавство про охорону праці
  • ЗАКОНИ
  • КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ
  • Про охорону праці
  • Про загальнообов’язкове державне соц.страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
  • Про колективні договори і угоди
  • Про пожежну безпеку
  • Про поводження з радіоактивними відходами
  • Про охорону навколишнього природного середовища
  • Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку
  • Про дорожній рух
  • Про охорону здоров’я

Закон Украины «Об охране труда»

  • Закон регулирует вопросы:
  • 1. Государственной политики в области охраны труда
  • 2. Гарантии прав на охрану труда
  • 3. Организации охраны труда
  • 4. Стимулирования охраны труда
  • 5. Нормативно-правового регулирования охраны труда
  • 6. Государственного управления охраной труда
  • 7.Госудрственного надзора и общественного контроля за охраной труда
  • 8. Ответственности за нарушение законодательства об охране труда

Закон України “Про охорону праці”

  • Дія Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих (ст.2 Закону України “Про охорону праці”).

Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”

  • Визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Кодекс законів про працю

  • Це основний закон національного трудового законодавства.
  • КЗпП України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форм власності, виду діяльності й галузевої незалежності.
  • Правове регулювання охорони праці здійснюється гл.ХІ “Охорона праці” та статтями інших глав КЗпП України.

Закон України “Про охорону здоров’я населення”

  • Визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи охорони здоров’я населення України.

Закон України “Про пожежну безпеку”

  • Визначає правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України. Забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Цей Закон наголошує, що забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників.

Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”

  • Завданням законодавства про охорону навколишнього середовища є встановлення відносин у галузі охорони, використання та відновлення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідація негативного впливу господарської діяльності на довкілля.
  • Закон регулює використання природних ресурсів. Для фінансування заходів з охорони довкілля створено державний і регіональний фонди охорони навколишнього природного середовища за рахунок:
  • - штрафів за забруднення довкілля;
  • - штрафів за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища;
  • - добровільних внесків підприємств та окремих громадян.

Міжнародне правове регулювання праці. Міжнародна Організація Праці

  • Міжнародна організація праці (МОП), одна із найстаріших міжнародних міжурядових організацій, була заснована у 1919 р. згідно з Версальським мирним договором.
  • МОП є єдиною у системі ООН в якій представники роботодавців і працівників – соціальні партнери мають однакове з представниками уряду право голосу у формуванні її політики та програм діяльності.
  • На сьогодні членами МОП є 183 держави.
  • Україна є членом МОП з 12.05.1954 р. та ратифікувала 61 конвенцію МОП з 189, вироблених МОП за весь період свого існування. Україна двічі обиралася до складу Адміністративної ради – на період 1996-99 рр. та 1999-2002 рр.

Діяльність МОП

  • Є нормотворчість, тобто створення міжнародних трудових стандартів. МОП приймає конвенції та рекомендації, що стосуються різних аспектів праці.
  • Конвенція МОП – це міжнародне зобов’язання, яке розроблене і прийнятне МОП, яке підлягає ратифікації державами-членами МОП.
  • Рекомендація МОП не є міжнародним договором і не повинна бути ратифікована.
  • Систематизовані конвенції і рекомендації МОП

Стаття 4. Державна політика в галузі охорони праці

  • Пріоритет життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
  • Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці.
  • Комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля.
  • Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
  • Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Стаття 4. Державна політика в галузі охорони праці

  • Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану.
  • Використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству.
  • Інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
  • Забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях.
  • Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
  • 1. Пріоритет життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
  • Ст. 13. Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
  • 3. Комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля.
  • Ст.19. Фінансування робіт з охорони праці здійснюється з державного та місцевих бюджетів
  • Ст.32-35. Формування та реалізація програм з охорони праці з урахуванням міжгалузевих, галузевих та регіональних особливостей
  • 2. Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці.
  • Ст.13.Роботодавець забезпечує належне утримання виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; Ст. 21. Роботодавець повинен одержати дозвіл на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
  • Ст.39. Відповідний орган державного нагляду за охороною праці розглядає клопотання роботодавця, проводить у разі потреби експертизу запланованих заходів.
  • 4. Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
  • Ст.9. Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків
  • Стаття 10. Охорона праці жінок. Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством.
  • Стаття 11. Охорона праці неповнолітніх. Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
  • 5. Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
  • Ст. 27. Нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.
  • 6. Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану
  • Ст.12. Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
  • 7. Використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству
  • Ст.25. При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці.
  • 8. Інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці
  • Ст.18. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
  • Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держгірпромнагляду від 26.01.2005 р. №15.
  • п. 5.3. Керівники об'єднань підприємств, керівники підприємств (чисельністю понад 1000 працівників), керівники та фахівці служб охорони праці, члени комісій з перевірки знань з питань охорони праці цих підприємств; експерти технічні з промислової безпеки; керівники та викладачі кафедр охорони праці вищих навчальних закладів, керівники і штатні викладачі галузевих навчальних центрів проходять навчання у Головному навчально-методичному центрі Держнаглядохоронпраці.
  • 9. Забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях
  • Ст.33. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці:
  • - координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці 1. Права роботодавця.

  • 1). Укладати з громадянами договори про використання їх праці.(стаття 9 Закону України „Про підприємництво”, стаття 46 Господарського кодексу України).
  • 2).Розірвати трудовий договір з найманим працівником в разі:
  • виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи (якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу);
  • систематичного порушення вимог безпеки, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
  • появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.(Стаття 40 Кодексу законів про працю України).
  • 3). Притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, та відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати. (Стаття 17 Закону України „Про охорону праці”).

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці 1. Права роботодавця.

  • 4). Звернутися до органу державного нагляду з охорони праці з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог. (Стаття 29 Закону України „Про охорону праці”).
  • 5). Одержувати інформацію про результати перевірки його діяльності не пізніше як через тридцять днів після їх закінчення. (Стаття 19 Господарського кодексу України).
  • 6). Захищати свої права і законні інтереси шляхом відшкодування збитків (Стаття 20 Господарського кодексу України).
  • 7). Перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу. (Стаття 10 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”).

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці 1. Права роботодавця.

  • 8). Не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
  • - він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;
  • - посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
  • - бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
  • - вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання;
  • - одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю);
  • - надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);
  • - оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
  • (Стаття 10 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”).

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці 1. Права роботодавця.

  • 9). Вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих. (Стаття 45 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності).

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці 2.Обов’язки роботодавця.

  • 1). Під час укладання трудового договору проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. (Стаття 5 Закону України „Про охорону праці”)
  • 2). Забезпечити наявність висновку психофізіологічної експертизи для осіб, які допускаються до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору. (Стаття 5 Закону України „Про охорону праці”)
  • 3). Відповідно до медичного висновку перевести працівника за його згодою на іншу роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства. (Стаття 6 Закону України „Про охорону праці”)

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці 2.Обов’язки роботодавця.

  • 4). Забезпечити працівників безоплатно за встановленими нормами спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також мийними та знешкоджувальними засобами. (Стаття 8 Закону України „Про охорону праці”)
  • 5). Зберігаються місце роботи (посада) та середню заробітну плату травмованого на виробництві працівника (профзахворілого) на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. (Стаття 9 Закону України „Про охорону праці”)

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці 2.Обов’язки роботодавця.

  • 6). Забезпечити функціонування системи управління охороною праці
  • (стаття 13 Закону України “Про охорону праці”)
  • 7) Інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків:
  • а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;
  • б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику.
  • 8) подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про чисельність працівників, суму заробітної плати, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік
  • (стаття 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності)

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці 2.Обов’язки роботодавця.

  • 9). Створити службу охорони праці (Стаття 15 Закону України „Про охорону праці”)
  • 10). За свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. У разі потреби повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. (Стаття 15 Закону України „Про охорону праці”)
  • 11). Організувати за свій рахунок проведення інструктажу, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Не допускати до роботи працівників, у тому числі посадових осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. (Стаття 18 Закону України „Про охорону праці”)

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці 2.Обов’язки роботодавця.

  • 12). Виділяти на фінансування витрат на охорону праці не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції, а для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету - не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці. (Стаття 19 Закону України „Про охорону праці”)
  • 13). Одержати дозвіл на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. (Стаття 21 Закону України „Про охорону праці”)
  • 14). Організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій (Стаття 22 Закону України „Про охорону праці”)

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці 2.Обов’язки роботодавця.

  • Роботодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом.
  • Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а також інші витрати, передбачені законодавством. (Стаття 26 Закону України „Про охорону праці”)

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці 2.Обов’язки роботодавця.

  • 15). Інформувати працівників або осіб, уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Фонд соціального страхування від нещасних випадків про стан охорони праці, причину аварій, нещасних випадків і професійних захворювань і про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог. (Стаття 23 Закону України „Про охорону праці”)

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці 3. Відповідальність роботодавця

  • За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці 3. Відповідальність роботодавця 1). Кодекс України про адміністративні правопорушення

  • Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці:
  • тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності – від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.(стаття 41).- Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм:
  • - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (стаття 42).

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці. 3. Відповідальність роботодавця. 1). Кодекс України про адміністративні правопорушення

  • Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів:
  • - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб - від восьми до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (стаття 188-4)

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці. 3. Відповідальність роботодавця. 1). Кодекс України про адміністративні правопорушення

  • Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, строку реєстрації як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, несвоєчасна сплата страхових внесків або несвоєчасне інформування Фонду про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), річну суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт, виду діяльності підприємства або його ліквідацію:
  • тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (стаття 165-4).
  • Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті:
  • тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці. 3. Відповідальність роботодавця. 2). Кримінальний кодекс України

  • Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі:
  • - карається штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
  • Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки:
  • - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. (стаття 270).

Права, обов’язки та відповідальність роботодавця з питань охорони праці. 3. Відповідальність роботодавця. 2). Кримінальний кодекс України

  • Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого:
  • - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
  • Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки:
  • - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (стаття 272).

Права працівників на охорону праці під час роботи Закон України “Про охорону праці”

  • Стаття 5.
  • Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я.
  • До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

Права працівників на охорону праці під час роботи Закон України “Про охорону праці”

  • Стаття 6.
  • Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля.
  • Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця.
  • Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.
  • За період простою за ним зберігається середній заробіток.

Права працівників на охорону праці під час роботи Закон України “Про охорону праці”

  • Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства. На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

Обов’язки працівників на охорону праці під час роботи Закон України “Про охорону праці”

  • Працівник зобов'язаний: - дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; - знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; - проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Організація роботи з охорони праці

  • Відповідно до статті 13 Закону України „Про охорону праці” роботодавець повинен забезпечити функціонування СУОП. Для цього він:
  • 1.Створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання.
  • 2. Розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці.
  • 3. Забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються.
  • 4. Впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо.

Організація роботи з охорони праці

  • 5. Забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
  • 6. Забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
  • 7. Організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

Організація роботи з охорони праці

  • 8. Розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
  • 9. Здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
  • 10. Організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці.
  • Органи державного управління охороною праці
  • Кабінет Міністрів України
  • (Національна рада з питань безпечної життєдіяльності )
  • Орган з державного
  • нагляду за
  • охороною праці
  • Центральні
  • органи
  • виконавчої
  • влади
  • Рада міністрів
  • Автономної
  • Республіки Крим та
  • державні
  • адміністрації
  • Органи місцевого
  • самоврядування
  • Підприємства
  • Стаття 32. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі охорони праці
  • Забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони праці
  • Подача на затвердження Верховної Ради України загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
  • Координація діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці
  • Встановлення єдиної державної статистичної звітністі з питань охорони праці.
  • Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
  • Стаття 33. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці
  • Здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні
  • Реалізує державну політику в цій галузі
  • Здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування
  • Розробляє загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання
  • Розробляє та затверджує правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них
  • Координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
  • Стаття 33 Повноваження міністерств та інших центральні органи виконавчої влади
  • Проводити єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці
  • Розробка і реалізація галузевої програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
  • Забезпечення методичного керівництво діяльністю підприємств
  • Укладання з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці
  • Участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці
  • Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці
  • Здійснення відомчого контролю за станом охорони праці на підприємствах галузі
  • Служба охорони праці труда міністерства
  • Стаття 34. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим та місцевих державних адміністрацій в галузі охорони праці
  • Забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони праці
  • Формування і забезпечення виконання:
  • цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
  • заходів з охорони праці у складі програм соціально - економічного і культурного розвитку регіонів;
  • Вжиття заходів до проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;
  • Здійснення контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці
  • Служба охорони праці
  • Рада з питань безпечної життєдіяльності населення

Закон України “Про пожежну безпеку”

  • Стаття 2. Забезпечення пожежної безпеки
  • Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств, установ та організацій.
  • Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
  • Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні та забудові населених пунктів, будівництві, розширенні, реконструкції та технічному переоснащенні підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Стаття 5. Обов'язки підприємств, установ та організацій щодо забезпечення пожежної безпеки

  • Стаття 5. Обов'язки підприємств, установ та організацій щодо забезпечення пожежної безпеки
  • Власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі - власники), а також орендарі зобов'язані:
  • розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;
  • відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи та організації, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;
  • забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
  • організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення.

у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

  • у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;
  • утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;
  • здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;
  • своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;
  • проводити службове розслідування випадків пожеж.

На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі визначені:

  • На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі визначені:
  • можливість паління (місце для куріння), застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;
  • порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);
  • правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
  • місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);
  • порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;
  • порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;
  • порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;
  • порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);
  • порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;
  • дії працівників у разі виявлення пожежі.

У будівлях та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб мають бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

  • У будівлях та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб мають бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.
  • На підприємстві повинен бути встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників.
  • У приміщеннях на видних місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони.

План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС)

  • Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади.
  • ПЛАС передбачає:
  • забезпечити узгодженість дій персоналу підприємства й спецпідрозділів;
  • запровадити перелік посадових осіб, відповідальних за виконання конкретних дій;
  • запровадити порядок здійснення зв'язку зі спецпідрозділами;
  • викласти дії персоналу підприємства й спецпідрозділів щодо локалізації і ліквідації аварій на відповідних стадіях їхнього розвитку.
  • надати розпізнавальні ознаки рівней аварії і їх значення, за якими керівництво роботами щодо локалізації і ліквідації аварії переходить на рівні "Б" і "В".

Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” 

  • Закон регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.

Стаття 7. Обов'язки підприємств, установ і організацій

  • Стаття 7. Обов'язки підприємств, установ і організацій
  • Підприємства, установи і організації зобов'язані:
  • за пропозиціями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби розробляти і здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи;
  • у випадках, передбачених санітарними нормами, забезпечувати лабораторний контроль за виконанням вимог цих норм щодо безпеки використання (зберігання, транспортування тощо) шкідливих для здоров'я речовин та матеріалів, утворюваних внаслідок їх діяльності викидів, скидів, відходів та факторів, а також готової продукції;
  • негайно інформувати органи, установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби про надзвичайні події і ситуації, що становлять загрозу здоров'ю населення, санітарному та епідемічному благополуччю.

Стаття 38. Органи державного нагляду за охороною праці

  • спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;
  • спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;
  • спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;
  • спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право:

  • Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право:
  • безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману праці;
  • одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення;
  • видавати в установленому порядку роботодавцям обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;
  • забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці;
  • притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці

  • Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
  • Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства
  • Метою створення Комісії на підприємстві є забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
  • Комісія формується на засадах рівного представництва осіб від роботодавця (спеціалісти з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства) та професійної спілки, а у разі її відсутності - уповноважених найманими працівниками осіб.
  • Основними завданнями Комісії є:
  • захист законних прав та інтересів працівників у галузі охорони праці;
  • підготовка на основі аналізу стану безпеки та умов праці на виробництві рекомендацій роботодавцю та працівникам щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань;
  • узгодження через двосторонні консультації позицій сторін у вирішенні практичних питань у галузі охорони праці для забезпечення поєднання інтересів роботодавця та трудового колективу;
  • вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору найбільш важливих питань з охорони праці;
  • захист прав та інтересів потерпілих працівників під час розгляду питань щодо призначення їм страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
  • надання додаткових пільг і компенсацій згідно з положеннями колективного договору за рахунок роботодавця.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства

  • Комісія має право:
  • звертатись до роботодавця, трудового колективу, профспілкового комітету або іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу, відповідних служб підприємства з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці;
  • створювати робочі групи з числа членів Комісії для розробки узгоджених рішень з питань охорони праці із залученням спеціалістів різних служб підприємства, фахівців експертних організацій, служб охорони праці органів виконавчої влади, страхових експертів, технічних інспекторів праці профспілок;
  • одержувати від працівників, керівників структурних підрозділів і служб підприємства та профспілкового комітету інформацію та мати доступ до документації, що є необхідною для виконання завдань;
  • здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з охорони праці безпосередньо на робочих місцях;
  • вільного доступу на всі дільниці підприємства і обговорення з працівниками питань охорони праці;
  • приймати рішення про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому (але не більше ніж на 50%), якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я працівника настало не тільки з вини роботодавця, а й унаслідок порушення потерпілим нормативно-правових актів з охорони праці.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці

  • 1.1. Права осіб, які здійснюють громадський контроль
  • Особа, яка здійснює громадський контроль з питань охорони праці має право:
  • - безперешкодно перевіряти на підприємстві стан безпеки і гігієни праці, додержання працівниками нормативних актів з охорони праці на об'єктах підприємства чи виробничого підрозділу, колектив якого його обрав;
  • - вносити роботодавцю обов'язкові для розгляду пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки та гігієни праці, здійснювати контроль за реалізацією цих пропозицій;
  • - звертатися по допомогу до органу державного нагляду в разі, якщо вони вважають заходи роботодавця з охорони праці недостатніми;
  • - вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу припинення роботи на робочому місці в разі виникнення загрози життю або здоров'ю працівників;
  • - вносити пропозиції щодо притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги нормативно-правових актів з охорони праці;
  • - бути обраними до складу комісії з питань охорони праці підприємства в разі її створення.
  • (Статті 41, 42 Закону України „Про охорону праці”. Статті 21, 37, 38, 46 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. Статті 160, 245, 246, 248, 259, „Кодексу законів про працю України.)

1.2 Обов’язки роботодавця щодо осіб, які здійснюють громадський контроль

  • 1.2 Обов’язки роботодавця щодо осіб, які здійснюють громадський контроль
  • Для виконання обов'язків особами, які здійснюють громадський контроль з питань охорони праці роботодавець повинен:
  • - за свій рахунок організувати їх навчання;
  • - забезпечити необхідними засобами і звільняти від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ними середнього заробітку.
  • (Стаття 42 Закону України „Про охорону праці”).
  • 1.3.Захист прав осіб, які здійснюють громадський контроль
  • Не можуть бути ущемлені будь-які законні інтереси працівників у зв'язку з виконанням ними обов'язків щодо здійснення громадського контролю з питань охорони праці.
  • Їх звільнення або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійснюється лише за згодою профспілок, а в разі відсутності профспілки - найманих працівників у порядку, визначеному колективним договором.
  • (Стаття 42 Закону України „Про охорону праці”. Стаття 41 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”).


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка