Закон України "Про освіту " (2010 р.); Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти



Скачати 23,18 Kb.
Дата конвертації02.12.2016
Розмір23,18 Kb.

Нормативно-правова база

  • Закон України “Про освіту ” (2010 р.) ;
  • Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти ( 2011 р.)
  • Державний стандарт початкової загальної освіти (2011 р.)
  • Які Постанови КМУ у зв’язку з цим втратять чинність?
  • Втратить чинність з 1 вересня 2013 р., постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” щодо базової загальної середньої освіти.
  • Втратить чинність з 1 вересня 2018 р., постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” щодо повної загальної середньої освіти.
  • Державний стандарт впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 р., а в частині повної загальної середньої освіти — з 1 вересня 2018 року.
  •  
  • Цей Державний стандарт складається із:
  • загальної характеристики складових змісту освіти;
  • Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів II—III ступеня згідно з додатком 1;
  • державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.
  • Держстандарт 2004р.
  • (стара редакція)
  • Держстандарт 2011р.
  • (нова редакція)
  • 70 (інваріантна частина )
  • 30 (варіативна частина)
  • 50 (інваріантна частина )
  • 50 (варіативна частина).
  • Старша школа – профільне навчання, диференціація, факультативи
  • Узгодженість
  • Перевантаження, розбалансованість
  • Уведено комунікативну та діяльнісну (прикладну) лінію змісту освіти.
  • Упровадження вивчення іноземної мови та ІКТ у початковій школі.
  • Здоров´язберігаючі технології
  • 2013р. – перейти до реалізації Держстандарту 2011р.
  • Від знаннєвої парадигми до компетентнісної
  • Базовий рівень визначається обов’язковими вимогами до загальноосвітньої підготовки учнів згідно з цим Державним стандартом,
  • а профільний — навчальними програмами, затвердженими МОНмолодьспортом.
  • Варіативні навчальні програми розробляються з урахуванням потреб різних регіонів і науково-методичних пріоритетів учителя.
  • Інваріантна складова Базового навчального плану формується на державному рівні і є обов’язковою для реалізації в усіх навчальних закладах. Зміст освіти в основній школі для всіх учнів єдиний.
  • У старшій школі навчання є профільним. Співвідношення навчальних годин для вивчення обов’язкових предметів і предметів, самостійно обраних учнями для профільного навчання, становить орієнтовно 50 на 50 відсотків.
  • Варіативна складова Базового навчального плану формується загальноосвітнім закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів.

Профільне навчання

  • У старшій школі, де навчання є профільним, обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення окремих предметів, курсів за вибором загальноосвітніх закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі, або шляхом застосування модульної технології.
  • Освітня потреба старшокласників у профільному навчанні задовольняється шляхом створення мережі загальноосвітніх закладів різного типу, яка складається з однопрофільних і багатопрофільних ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл, що мають змогу повністю реалізувати профільність навчання, а також професійно-технічних навчальних закладів, коледжів
  • Особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів.
  • Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.
  • Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей:

    • уміння вчитися;
    • спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами;
    • математична;
    • базові компетентності в галузі природознавства і техніки;
    • інформаційно-комунікаційна;
    • соціальна;
    • громадянська;
    • загальнокультурна;
    • підприємницька;
    • здоров’язбережувальна;
    • предметні

Предметні компетентності:

  • комунікативна,
  • літературна,
  • мистецька,
  • міжпредметна естетична,
  • природничо-наукова,
  • математична,
  • проектно-технологічна,
  • інформаційно-комунікаційна,
  • суспільствознавча,
  • історична,
  • здоров’язбережувальна
  • Державний стандарт включає такі освітні галузі:
  • “Мови і літератури”,
  • “Суспільствознавство”,
  • “Мистецтво”,
  • “Математика”,
  • “Природознавство”,
  • “Технології”,
  • “Здоров’я і фізична культура”,
  • зміст яких послідовно взаємозв’язаний із змістом відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ “МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ”

  • розвиток особистості учня,
  • формування в нього мовленнєвої і читацької культури,
  • комунікативної та літературної компетентності,
  • гуманістичного світогляду,
  • національної свідомості,
  • високої моралі,
  • активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій

Структура ґалузі

Основні завдання галузі в основній школі:

  • формування стійкої мотивації до вивчення української мови і літератури, іноземних мов, мов і літератур національних меншин, світової літератури, любові до української мови і культури, а також поваги до інших мов і культур;
  • ознайомлення з мовною системою і формування на її основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок;
  • вироблення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та читацької діяльності, різних сферах спілкування (особистісна, публічна, освітня);
  • формування комунікативної і літературної компетентностей;
  • ознайомлення із здобутками художньої оригінальної та перекладної літератури;
  • формування знань про специфіку художньої літератури як виду мистецтва, розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати та інтерпретувати літературний твір у літературному та культурному контексті, взаємозв’язку з іншими видами мистецтва;
  • формування мовленнєвої і читацької культури, творчих здібностей, культури ведення діалогу, розвиток критичного мислення та естетичних смаків учня;
  • формування гуманістичного світогляду, духовного світу учня, його моралі, загальної культури, особистісних рис громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Основні завдання галузі в старшій школі:

  • подальший розвиток мотивації до вивчення мови і літератури, засвоєння через мову і літературу історії, культури народу, моральних та естетичних цінностей, формування духовного світу учнів, їх світоглядних переконань, громадянських якостей, утвердження за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей;
  • розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати та відстоювати власну думку, вести дискусію, оцінювати життєві явища, моральні, суспільні, історичні та інші проблеми сучасності, висловлювати щодо них власне ставлення, досягати взаєморозуміння та взаємодії з іншими людьми;
  • удосконалення базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок, узагальнення та поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище і про літературу - як мистецтво слова;
  • вироблення вмінь орієнтуватися у різноманітній інформації українською та іншими мовами, у світі класичної і масової літератури, користуватися сучасними інформаційними комунікаціями (Інтернетом, системою дистанційного навчання тощо), провадити пошуково-дослідницьку діяльність;
  • удосконалення під час провадження дослідницької діяльності навичок самостійної навчальної діяльності, саморозвитку, самоконтролю, розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, їх емоційно-духовної сфери, естетичних смаків і загальної культури

Змістові лінії мовного компоненту

Завдання змістових ліній мовного компоненту:

Кількість годин на вивчення іноземних мов у навчальних закладах І-ІІІ ступенів за Типовими навчальними планами

  • Тип закладу
  • 1 клас
  • 2 клас
  • 3 клас
  • 4 клас
  • 5 клас
  • 6 клас
  • 7 клас
  • 8 клас
  • 9 клас
  • 10 клас
  • 11 клас
  • 1
  • 2
  • 2
  • 2
  • 3
  • 2
  • 2
  • 2
  • 2
  • 3
  • 3
  • ІІ іноземна мова
  • 2
  • 2
  • 2
  • 2
  • 2
  • Спеціалізований
  • І іноземна мова
  • 3
  • 3
  • 3
  • 4
  • 5
  • 5
  • 5
  • 5
  • 5
  • 5
  • 5
  • ІІ іноземна мова
  • 2
  • 2
  • 2
  • 2
  • 2
  • 3
  • 3

Джерела:

  • Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. N 1717
  • Державний стандарт базової і повної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. N 24
  • Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392
  • Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. №462
  • Типові навчальні плани початкової школи, затверджені Наказом МОНмолодьспорт №572 від 10.06.11 року
  • Типові навчальні плани початкової школи, затверджені наказом МОН України від 29.11.2005 р. №682
  • Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затверджені
  • Наказом МОНмолодьспорт №409 від 03.04.12 року
  • Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. №132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. №66
  • Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затверджені наказом МОН України від 27.08.2010 р. №834


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка