Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03. 11. 2016 р. №1728-viii. Дія Закону №1728 не поширюється на відносини



Дата конвертації07.04.2017
Розмір32,7 Kb.

Зміни у законодавстві щодо державного нагляду у сфері господарської діяльності, які набули чинності з 1 січня 2017 року


Управління Держпраці у Вінницькій області

Начальник Управління Держпраці

Марунько Володимир Васильович

Мораторій на проведення планових перевірок


1 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 р. № 1728-VIII.

Дія Закону № 1728  НЕ ПОШИРЮЄТЬСЯ  на відносини,

що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю):
  • Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
  • Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
  • Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;
  • Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів та її територіальними органами;
  • ДФСУ та її територіальними органами;
  • Державною аудиторською службою України та її територіальними органами;
  • Державною службою експортного контролю України;
  • Державною інспекцією ядерного регулювання України та її територіальними органами;
  • Державною службою України з питань праці та її територіальними органами;
  • Державною авіаційною службою України;
  • Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;
  • Міністерством екології та природних ресурсів України;
  • Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення;
  • Національним банком України;
  • Антимонопольним комітетом України.

Цим Законом строком на 1 рік (до 31.12.2017 р.) установлюється мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Також Законом України від 3 листопада 2016 року № 1726-VIII внесені зміни до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Основні засади державного нагляду

Стаття 2. Сфера дії цього Закону

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. (до 01.01.2017 року на перевірки з питань додержання законодавства про працю за зайнятість населення дія Закону не поширювалася).



Стаття 5. Планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)

Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, яка віднесена: до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки; до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки; до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п’ять років.



Стаття 6. Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)

Підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності;

перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється.

З 1 травня

2017 року

З 1 січня

2017 року

З 1 грудня

2017 року

1600 гривень

1684 гривні

1762 гривні

Прожитковий мінімум

Мінімальна заробітна плата

Закон України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII

«Про Державний бюджет України на 2017 рік»

У місячному розмірі:

з 1 січня 2017 року – 3200 гривень

У погодинному розмірі:

з 1 січня 2017 року – 19,34 гривні

Кодекс законів України Про працю


Мінімальна заробітна плата. Індексація заробітної плати

Стаття 95

Системи оплати праці

Стаття 96

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»

від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII

Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

  • мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;
  • міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

  • Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Закон України «Про оплату праці» доповнено статтею

31 Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати:

«Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.



При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці».

Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань



Щодо контролю за додержанням законодавства про працю

Стаття 259 Кодексу законів України про працю

нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.


Закон України «Про місцеве самоврядування» зі змінами


Стаття 17

Органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити

перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади

 

Стаття 18

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, організовувати їх проведення, а при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників

 

Стаття 34

До відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних

громад, крім повноважень, визначених пунктом «б» (делеговані повноваження), належать:


  • здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю

  • та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством;

    2) накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.



11 січня Держпраці оприлюднено проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який розроблено на виконання вимог статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Кодекс України «Про адміністративні правопорушення»

Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення

посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (частини перша - четверта статті 41 КУпАП)

Стаття 41 (протоколи про адміністративне правопорушення – розглядаються судами)

Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці

Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю – штраф 510 -1700 грн.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, - штраф 1700-5100 грн.

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства – штраф 8500-17000 грн.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - штраф 17000 – 34000 грн.


Кодекс законів про працю України

Стаття 265 Відповідальність за порушення законодавства про працю

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.



Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
  • фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2017 – 96000 грн.);
  • порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; (з 01.01.2017 – 9600 грн.);
  • недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; (з 01.01.2017 – 32000 грн.);
  • недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; (з 01.01.2017 – 32000 грн);

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Доповнено:

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; (з 01.01.2017 – 9600 грн., а також за ст.. 188-6 КУпАП 850-1700 грн.);

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини (недопущення до проведення перевірки), при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини (легалізації зайнятості), - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; (з 01.01.2017 – 320000 грн, а також за ст.188-6 КУпАП 850-1700 грн.);



порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати: (з 01.01.2017 – 3200 грн.)..

Стаття 265 Відповідальність за порушення законодавства про працю

Кодекс законів про працю України

Дякую за увагу!

Начальник Управління Держпраці

Марунько Володимир Васильович


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка