Закон україни про внесення змін до Закону України "Про судоустрій І статус суддів"



Сторінка8/22
Дата конвертації20.01.2017
Розмір2,4 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   22

Глава 3. Народні засідателі та присяжні


Стаття 57. Статус народного засідателя і присяжного


1. Народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, та за його згодою вирішує справи у складі суду разом із професійним суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді.

2. Присяжним є громадянин України, якого у випадках, визначених процесуальним законом, залучають до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

3. Народним засідателем, присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Народним засідателем може бути особа, яка має вищу освіту.

4. Народні засідателі і присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1 – 4 частини четвертої статті 53 цього Закону.

Стаття 58. Списки народних засідателів і присяжних


1. Список народних засідателів за зверненням голови відповідного місцевого суду формує комісія, склад якої затверджує відповідна місцева рада. До складу комісії входять уповноважені представники суду, відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України, правозахисних організацій та відповідної ради.

Список народних засідателів затверджує відповідна місцева рада і переглядає у разі необхідності, але не рідше ніж раз на два роки.

2. До списку народних засідателів включають усіх громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 57 цього Закону, частини четвертої цієї статті і дали згоду або виявили бажання бути народними засідателями.

3. До списків присяжних включають громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, і відповідають вимогам статті 57 цього Закону, частини четвертої цієї статті. Список присяжних формує за зверненням голови місцевого суду відповідний територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб. Список присяжних оновлюється щороку не пізніше 1 березня.

4. Народним засідателем або присяжним не можуть бути громадяни, які:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя або присяжного;

3) мають не зняту чи не погашену судимість;

4) є народними депутатами України, членами Кабінету Міністрів України, суддями, прокурорами, працівниками органів внутрішніх справ чи інших правоохоронних органів, військовослужбовцями, працівниками апаратів судів, іншими державними службовцями, адвокатами, нотаріусами;

5) досягли шістдесяти п'яти років;

6) не володіють державною мовою.

Особа, включена до списку народних засідателів, не може залучатися до розгляду справи як присяжний.

5. Після формування списку народних засідателів і списку присяжних їх передають до відповідного суду в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначених списках, не може бути використано для цілей, що не пов'язані із добором народних засідателів і присяжних.

Стаття 59. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов'язків у суді


1. Суд залучає народних засідателів і присяжних до здійснення правосуддя у конкретній справі не більше одного разу на рік, крім випадків, коли необхідно закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньої участі. Добір громадян для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як народних засідателів і присяжних здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

2. Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає народному засідателю або присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов'язки народного засідателя чи присяжного, вимоги до них, а також підстави для увільнення від виконання обов'язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як народного засідателя або присяжного.

3. Роботодавець зобов'язаний звільнити народного засідателя, присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова у звільненні від роботи є неповагою до суду.

4. Народний засідатель, присяжний зобов'язані вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин є неповагою до суду.

5. Порядок відбору присяжних для розгляду справи, порядок принесення ними присяги та її зміст визначаються процесуальним законом.


Стаття 60. Підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків народного засідателя і присяжного


1. За наявності обставин, зазначених у частині четвертій статті 58 цього Закону, суд повинен увільнити особу, яку було включено до списку народних засідателів або списку присяжних, від виконання обов'язків народного засідателя чи присяжного.

2. Суд також увільняє від виконання обов'язків народного засідателя чи присяжного:

1) особу, яка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім'ї похилого віку;

2) керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;

3) особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;

4) іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

3. Особу, зазначену в частині другій цієї статті, увільняють від виконання обов'язків народного засідателя або присяжного за її заявою, поданою до початку виконання цих обов'язків.

4. Увільнення від виконання обов'язків народного засідателя чи присяжного внаслідок відводу (самовідводу) в конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом.



1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   22


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка