Закон УкраЇни Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії віл-інфекції/сніду на 2014-2018 роки



Скачати 79,32 Kb.
Дата конвертації27.03.2017
Розмір79,32 Kb.
ПРОЕКТ

Вноситься


Кабінетом Міністрів України

ЮМ. АЗАРОВ

“ ” 2013 р.

Закон УкраЇни

Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної
програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014—2018 роки
____________________________________________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Загальнодержавну цільову соціальну програму протидії
ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014—2018 роки, що додається.

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.



Голова
Верховної Ради України

ЗАТВЕРДЖЕНО


Законом України
від 2013 р. №

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА
цільова соціальна програма протидії
ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014—2018 роки

Протидія ВІЛ-інфекції/СНІДу є одним із пріоритетних напрямів державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку та предметом міжнародних зобов’язань України у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, зокрема щодо виконання цілей розвитку, проголошених у Декларації тисячоліття Організації Об’єднаних Націй, та Політичної декларації 2011 року Організації Об’єднаних Націй з активізації зусиль для викорінення ВІЛ-інфекції/СНІДу.

На сьогодні епідемічна ситуація характеризується високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції серед представників різних груп населення, насамперед серед осіб, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, переважним ураженням осіб працездатного віку, нерівномірним поширенням та зміною основного шляху передачі ВІЛ з парентерального на статевий. Епідемія ВІЛ-інфекції є вагомим чинником негативного впливу на працездатне населення України та призводить до негативних соціально-економічних наслідків.

Проблеми, пов’язані з поширенням ВІЛ-інфекції/СНІДу, залишаються гострими, незважаючи на зусилля держави. Так, від реєстрації першого випадку ВІЛ-інфекції у 1987 році по 1 січня 2013 р. у державі зареєстровано 223 530 випадків ВІЛ-інфікованих осіб (з них 36 830 дітей до 14 років), зокрема 56 382 особи із захворюванням на СНІД, у тому числі 1 224 дитини до 14 років. Кількість ВІЛ-інфікованих осіб, які перебувають під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я, становить понад 129 тис. осіб, показник поширеності ВІЛ-інфекції — 283,6 особи на 100 тис. населення, у більш як 24 тис. ВІЛ-інфікованих осіб хвороба досягла кінцевої стадії — СНІДу. Показник поширеності СНІДу становить 52,9 особи на 100 тис. населення. За період спостереження з 1987 року по 2012 рік 28 498 осіб померли від захворювань, зумовлених СНІДом. За оціночними даними, на початку 2012 року в Україні проживало 230 тис. осіб віком від 15 років, які живуть з ВІЛ, що становить 0,58 відсотка загальної кількості населення зазначеної вікової категорії.

Водночас у результаті виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009—2013 роки спостерігається тенденція до стабілізації епідемічної ситуації, зокрема знизився показник темпів приросту нових випадків ВІЛ-інфекції (з 16,8 відсотка у 2006 році до 3,6 відсотка в 2011 році), зменшилася частка випадків захворювання на ВІЛ-інфекцію у віковій групі від 15 до 24 років (з 2 775 у 2005 році до 1 647 у 2012 році), майже у шість разів (з 27,8 відсотка у 2004 році до
4,7 відсотка у 2009 році) знизився показник частоти передачі ВІЛ від матері до дитини.

Незважаючи на істотний прогрес, кількість зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції щороку збільшується, при цьому рівень доступу до послуг з лікування, особливо серед представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, є низьким, отже рівень смертності від СНІДу залишається високим.



Мета Програми

Метою Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії


ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014—2018 роки (далі – Програма) є зниження рівня захворюваності і смертності від ВІЛ-інфекції/СНІДу; надання якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, насамперед представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ; послуг з лікування, медичної допомоги, догляду і підтримки ВІЛ-інфікованих осіб у рамках реформування системи охорони здоров’я.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Розв’язання проблеми можливе трьома варіантами.

Перший варіант передбачає продовження застосування комплексного підходу до протидії епідемії, який є основою Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009—2013 роки. Однак такий підхід потребує удосконалення з урахуванням напряму розвитку епідемічного процесу протягом останніх п’яти років в Україні та світі.

Другий варіант розв’язання проблеми передбачає реалізацію Стратегії ООН щодо подолання епідемії ВІЛ-інфекції у світі на 2011—2015 роки. Проте з огляду на складний соціально-економічний стан та проведення реформування системи охорони здоров’я у регіонах досягнення цілей зазначеної Стратегії до 2015 року в повному обсязі (зменшення удвічі кількості випадків передачі ВІЛ-інфекції статевим шляхом, а також зменшення материнської смертності внаслідок ВІЛ/СНІДу, кількості смертей від туберкульозу серед ВІЛ-інфікованих осіб; унеможливлення передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини, запобігання новим випадкам поширення ВІЛ-інфекції серед осіб, що споживають наркотики) є неможливим.

Третій, оптимальний варіант передбачає створення системи безперервного надання якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, насамперед представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, послуг з лікування, догляду і підтримки ВІЛ-інфікованих осіб у рамках реформування системи охорони здоров’я шляхом:

оптимізації системи надання медичної допомоги і соціальних послуг, забезпечення професійної підготовки кадрів (сімейних лікарів, працівників установ і закладів, які надають послуги представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та їх партнерам, ВІЛ-інфікованим особам);

дотримання прав людини;

забезпечення доступу населення до послуг з консультування, тестування на ВІЛ-інфекцію та проведення її діагностики;

забезпечення в рамках виконання Програми пріоритетності охоплення лікуванням, доглядом і підтримкою людей, які живуть з ВІЛ, та їх оточення;

підвищення ефективності профілактичних заходів стосовно представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ з метою зниження темпів поширення ВІЛ-інфекції;

формування толерантного ставлення населення до людей, які живуть з ВІЛ, з метою подолання їх дискримінації;

застосування ґендерно орієнтованого підходу під час планування та здійснення заходів у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу;

забезпечення взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади під час реалізації державної політики у сфері протидії
ВІЛ-інфекції/СНІДу;

залучення громадських організацій до надання представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ і ВІЛ-інфікованим особам послуг з профілактики, лікування, догляду та підтримки;

розроблення та здійснення заходів щодо продовження виконання ефективних програм протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, у тому числі тих, які виконуються за рахунок благодійних внесків;

запровадження постійного соціального діалогу між урядом, роботодавцями і профспілками щодо проблем ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД осіб у сфері трудових відносин (запобігання дискримінації, толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих осіб та дотримання їх прав, безпечних щодо інфікування ВІЛ умов праці).



Завдання та заходи

Паспорт Програми наведено в додатку 1, перелік завдань і заходів – у додатку 2.

Очікувані результати, ефективність Програми

Виконання Програми дасть змогу:

значно зменшити кількість нових випадків інфікування ВІЛ серед населення з поступовим унеможливленням інфікування;

зменшити на 50 відсотків ризик інфікування ВІЛ медичних працівників під час надання медичної допомоги пацієнтам;

зменшити на 50 відсотків кількість нових випадків інфікування ВІЛ серед представників груп підвищеного ризику;

зменшити до 1 відсотка кількість випадків інфікування внаслідок передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини;

забезпечити доступ представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ до участі у профілактичних програмах;

охопити 100 відсотків учнів та студентів програмами профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та формування здорового способу життя;

забезпечити ВІЛ-інфікованих осіб, які перебувають під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я, медичною допомогою та соціальними послугами з догляду та підтримки;

забезпечити доступ до безперервного лікування препаратами антиретровірусної терапії ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД осіб, які цього потребують;

зменшити на 50 відсотків смертність від туберкульозу серед хворих з поєднаною інфекцією ВІЛ/туберкульоз;

залучити до постійної участі у програмах замісної підтримувальної терапії, а також до участі у програмах реабілітації не менш як 35 відсотків споживачів опіоїдних ін’єкційних наркотиків, які цього потребують;

сформувати у населення толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих осіб та представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ і знизити на 50 відсотків рівень дискримінації таких людей.

Розрахунки очікуваних результатів виконання Програми наведено в додатку 3.



Обсяги та джерела фінансування

Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом і малярією, а також інших джерел.

Обсяг фінансування Програми з державного бюджету визначається і коригується щороку виходячи з конкретних завдань та наявних коштів.

Орієнтовний обсяг фінансування за Програмою становить


6380148,42 тис. гривень, у тому числі:

з Державного бюджету України — 4878977,21 тис. гривень;

з місцевих бюджетів — 272460,58 тис. гривень;

з коштів Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом і малярією — 1224342,84 тис. гривень;



з інших джерел — 4367,79 тис. гривень.

_____________________



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка