Заступник директора з виховної роботи Плав’яник Н. М



Дата конвертації25.12.2016
Розмір18,3 Kb.
  • Заступник директора
  • з виховної роботи
  • Плав’яник Н. М.
  • Є такі типи класифікації дітей з нестандартною поведінкою:
  • - конфліктно-ситуаційний з переважною позитивною спрямованістю;
  • - неврівноважено-ситуаційний з переважною негативною спрямованістю;
  • - нестійкий з переважною негативною спрямованістю;
  • - стійкий з негативною спрямованістю.
  •  
  • Формування особистості першого типу відбувається у позитивному середовищі, особливості духовного світу важковиховуваних (відхилення у сфері потреб, інтересів, звичок) не викликають побоювань. У них переважають незначні спотворені матеріальні потреби.
  • Для цих учнів досить щирих, довірливих бесід, але вони потребують допомоги у виборі пізнавальних трудових видів діяльності. Корисний постійний контакт з батьками.
  • Другий тип важковиховуваних підлітків характеризується тим, що вони формувалися в середовищі з незначними відхиленнями.
  • У сфері матеріальних потреб – бажання йти в ногу з модою.
  • Відрізняються звичкою до безцільного проведення вільного часу, бродяжництва, догоджання.
  • Такі підлітки потребують постійного контролю та допомоги у виборі трудової діяльності.
  • Підлітки третього типу формуються у несприятливому середовищі. У них примітивні матеріальні потреби; вони схильні до вживання спиртних напоїв.
  • Явно виражене прагнення до самостійності, агресивності, полюбляють бійки, наслідують звичку дорослих.
  • Відзначають значною моральною деформацією. Низька загальна працездатність. Характеризуються конфліктністю з позитивним середовищем.
  • Таких підлітків слід залучати до госпрозрахункової трудової діяльності, намагатися виявити до них чуйність та увагу, обов'язково проводити заняття, щоб допомогти їм позбутися потягу до вживання наркотичних засобів, навчити прийомів самовдосконалення
  • Важковиховувані четвертого типу переважно існують у вкрай несприятливому середовищі.
  • Мають примітивні потреби. Ведуть споживацький спосіб життя.
  • Характеризуються аморальними переконаннями й установками. Як правило це – невстигаючі. Негативно і цілеспрямовано впливають на колектив.
  • Крадіжки – їх основні правопорушення.
  • Такі підлітки потребують строгого контролю з боку педагогічного колективу. При першій можливості їх слід працевлаштувати. Якщо необхідно – направляти у спеціальні школи.
  • Звичайно, цей поділ досить умовний. У “чистому” вигляді визначені типи
  • Фактори, що впливають на формування особистості важковиховуваного школяра:
  • 1. Джерела педагогічної занедбаності тих моральних відносин, які склались в сім'ї (мікросередовище)
  • 2. Ставлення важковиховуваного до навчання, індивідуальних уроків
  • 3. Низька громадська активність і неблагополучне середовище в колективі класу, школи, конфлікти з учнями, вчителями
  • 4. Вплив негативного макросередовища
  • 5. Брак можливостей виявити свої нахили в якості діяльності, беззмістовне проведення вільного часу.
  • Педагогічно занедбані діти в переважній більшості психічно і фізично здорові. Провини та порушення дисципліни стали для них звичними, перетворились на норму поведінки. У їх стосунках з вчителями виявляється стійкий психологічний бар'єр. За своїми діями це ще не злочинці, але найменший зовнішній вплив може привести до правопорушень – і “важковиховуваний” переходить до категорії “правопорушника”, а потім і злочинця.
  •  
  • Робота школи з важковиховуваними учнями  
  • Процес перевиховання, спрямований на подолання негативних якостей особистості, що формувалися під впливом несприятливих умов виховання, необхідно починати з сім'ї, з пошуку можливостей щодо корекції сімейного виховання, захисту дитини від несприятливого впливу неблагополучної сім'ї.   Дослідження доводять, що термін важковиховувані або педагогічно занедбані діти та неблагополучні сім'ї поняття нероздільні і взаємопов'язані між собою.
  • Класний керівник є першим хто встановлює контакт з сім'єю учня і його компетентність повинна стати обличчям навчального закладу. Він має віднайти такі підходи і такі слова до кожної окремо взятої сім'ї, щоб відновити і посилити її позитивний потенціал.
  • Для досягнення контакту з сім'єю класний керівник може використовувати наступні поради:
  • - встановити контакт з матір'ю, заручитися довірою, якщо вона відноситься насторожено, не спішити ображатися; - спробувати подивитися на дитину очима матері. Це допоможе краще зрозуміти і контролювати своє відношення дитини; - зацікавитися долею підлітка, спонукати до відповідальності за його майбутнє; - делікатно, тактовно доторкнутися до потаємних почуттів, природне бажання матері влаштувати своє життя, викликати у неї потребу в душевних контактах з дитиною, в обміні думками, спільному рішенні повсякденних життєвих проблем.    
  • Сім'ї, де батьки – алкоголіки, наркомани – ведуть аморальний спосіб життя, характеризуються відсутністю культури спілкування, духовного зв'язку з дітьми, у них існує брак почуттів.   Завдання класного керівника – терпеливо, без докорів спробувати довести батькам негативізм їх “образу життя” на зростаючу особистість, звернути увагу на відчуття підлітка – переживання, біль, сором і образу за батька і матір, які ведуть аморальний спосіб життя.   Підлітка необхідно залучати до більш широкого спілкування з оточуючими його людьми, підтримувати морально, встановити контроль за його поведінкою.
  • Виховна діяльність класного керівника в цьому напрямі може здійснюватись за такою орієнтовною програмою:
  • 1. Вивчення рівня розвитку класного колективу;
  • 2. Вивчення взаємин учнів між собою, з учителями та батьками;
  • 3. Вивчення громадської думки, настроїв і традицій класного колективу;
  • 4. Вивчення ступеня впливу на учнів неформальних лідерів і мікрогруп;
  • 5. Вивчення ступеня впливу на учнів формального активного класу;
  • 6. Вивчення індивідуальних психологічних якостей “важких учнів”;
  • 7. Анкетування учнів на теми: “Ваш клас”, “Ви і ваші батьки”, “Ви і ваші вчителі”;
  • 8. Анкетування учнів з відхиленнями у поведінці на тему: “Важкий підліток”;
  • 9. Класні збори на тему: “Морально-психологічний клімат у колективі та шляхи його оздоровлення”
  • 10. Збори учнів з батьками, вчителями на тему: “Наші взаємини їх вплив на успішність і поведінку учнів”;
  •  11. Засідання активу класу на тему: “Про роль активу класу в профілактиці відхилень в поведінці учнів”;
  • 12.  Здійснення активних форм роботи (диспутів , вікторин, літературних і тематичних вечорів, дискусій та інше), спрямованих на інформування в учнів рис загальнолюдської моралі;
  •  13. Проведення індивідуальної профілактичної роботи з учнями, що мають відхилення у поведінці, з неформальними лідерами та членами мікрогруп. Психологічна корекція може застосовуватися як до окремого учня, так і до групи, всього колективу класу.
  •  
  • Важливо ставити учнів у ситуації, що потребують від них виявлення оптимальних знань та пояснення розходження між фактами, що спостерігаються і наявними знаннями. Необхідно відзначити будь-які успіхи учнів, оголошуючи про них у класному колективі.
  • Щоб досягти успіху в коригуванні окремих негативних проявів, вад у поведінці учнів, слід встановити контроль за проведенням їх вільного часу, за ходом засвоєння ними норм і правил поведінки і дотриманням їх у школі та вдома.
  • Класоводи повинні виявляти та обліковувати важковиховуваних учнів.
  • На кожного важковиховуваного класний керівник заводить спеціальний щоденник спостережень, до якого записує насамперед соціально-психологічну характеристику учня. У ній відмічає причини виникнення важковиховуваності, у чому вона виявляється, виділяє позитивні та негативні якості особистості, особливості сімейного виховання, намічає засоби виховного впливу на учня. Раз на півріччя робить висновок про досягнуті результати виховної роботи й намічає план подальшої роботи з кожним із таких учнів.
  • До завдань класного керівника входить вивчення інтересів, здібностей, нахилів важковиховуваних учнів і залучення їх до роботи гуртків, спортакцій як у школі, так і в позашкільних закладах.
  • Робота із батьківським комітетом класу, сім'ями важковиховуваних учнів, неблагополучними родинами повинна бути спрямована на озброєння їх педагогічними знаннями, надання конкретної індивідуальної методичної допомоги.
  • Правова і профілактична робота в загальноосвітніх навчальних закладах.
  • Система роботи школи з важковиховуваними учнями повинна поєднуватися із системою національного виховання і передбачити цілеспрямовану, планову, взаємопов'язану, керовану діяльність складових її частин – від директора до бібліотеки і медперсоналу. Основна виконавча ланка в цій системі – вчителі-предметники й класні керівники.
  • Важливо, щоб у цій роботі забезпечувалась наступність з 1-го по 11-й класи, що сприятиме глибшому вивченню особистості, а значить, і добору найефективніших засобів впливу.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка