Здрастуй, Слово



Скачати 97,53 Kb.
Дата конвертації14.02.2017
Розмір97,53 Kb.
  • Канищева Інна Василівна.
  • Викладач української мови та
  • літератури.
  • Мова – це кров, що оббігає тіло нації.
  • Виточи кров– умре нація…
  • Юліан Дзерович
  • - Здрастуй, Слово,
  • Українська Мово!
  • Здрастуй на межі тисячоліть!
  • Квітни калиново й барвінково,
  • Запашна вічнозелена віть!..
  • - Слово – брила, слово – крила, диво,
  • У незнане зоряне політ.
  • Через мову щиро і правдиво
  • Одкривається нам білий світ…
  • Дмитро Білоус
  • "Мова - це душа народу,
  • а народ без мови не народ!"
  • В. Сосюра
  • Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови”: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
  • Леонід Кучма
  • Мудрі вислови Нестора Літописця
  • – Книги подібні рукам, що тамують спрагу цілого світу, - це джерела мудрості.
  • – Книги – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося, вони – узда для тіла й душі.
  • – З книжних слів набираємося мудрості й стриманості.
  • – Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами
  • - 1040 – 1056 роки – народився в м. Києві, мабуть, в багатій родині, тому що був освіченим, знав іноземні мови.
  • - В 17 років – був прийнятий до Печерського монастиря послушником, маючи намір стати монахом і присвятити своє життя служінню Богу.
  • - Витримав обов’язкове трирічне випробування і був удостоєний дияконського сану.
  • Займався улюбленою справою – книжним навчанням.
  • Написав „Житіє Феодосія Печерського”, „Чтєніє про Бориса і Гліба”.
  • 1097 рік – вирушив у подорож по монастирях: збирав матеріал для написання літописного звіту.
  • 1110 – 1113 роки – взявся за написання літопису для нащадків. Результатом 20-річної праці став літопис „Повість минулих літ”.
  • Скульптура Антокольського з Київського музею російського мистецтва
  • 9 листопада – старт Міжнародного конкурсу знавців української мови
  • ім. П. Яцика
  • Пам’ятник Несторові Літописцю у сквері біля Києво-Печерської лаври
  • «Справжній патріотизм
  • вищий за будь-які партії...»
  • 7 липня 1921 рік – народився в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині у селянській родині.
  • Закінчив семирічну школу, вчився на сільсько - господарських та залізничних курсах. Працював помічником машиніста.
  • Під час ВВ війни співробітничав з партизанами. 1944 рік – виїхав на Захід, мешкав у Німеччині.
  • 1947 рік – закінчив Український технічно - господарський інститут у Регенсбурзі (вивчав економіку).
  • З 1949 року жив у Канаді.
  • Кінець 50-х рр. – почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових та культурних проектів української діаспори.
  • 2000 рік – запалив свічку Міжнародного конкурсу знавців української мови. На десяту річницю Дня Незалежності України був нагороджений орденом Ярослава Мудрого 5 ступеня.
  • 2001 рік – перестало битися серце великого українця.
  • ''Замість того, щоб цілий вік нарікати на темряву, краще засвітити бодай одну свічку - й на світі
  • менше стане темряви...''
  • 2000 рік, село Моринці – проведення (на батьківщині Т. Г. Шевченка) першого Міжнародного конкурсу знавців української мови.
  • 2001 – Людина року
  • 2003 рік – проведення четвертого Міжнародного конкурсу з української мови, в якому брали участь 5 мільйонів осіб.
  • Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
  • Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці –
  • Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
  • Коли ми перестали гордитись, що ми - українці?..
  • Віктор Баранов
  • VI – IX ст. – початок формування мови української народності.
  • XIII – XIV ст. – унормування загальнонародної української мови.
  • XVIII – XIX ст. – формування нової української мови.
  • Українська мова поєднувала в собі елементи:
  • Давньоруської писемної мови;
  • Українсько-білоруської;
  • Слов’яно-української;
  • Староукраїнської (“простої мови”);
  • Церковнослов’янської.
  • Та звідки ж воно, оце слово,
  • Ніколи, здається, не чуте?
  • Ну просто не слово, а чудо –
  • Та звідки ж воно, оце слово,
  • Таке таємниче, неждане.
  • Таке невловиме, жадане
  • Зійшло у свідомості слово…
  • Індоєвропейська мовна сім'я
  • Слов'янська група
  • Українська
  • Російська
  • Білоруська
  • Дві теорії
  • виникнення української мови
  • „Формування і розвиток кожної з трьох слов’янських мов (української, російської, білоруської) окремо, незалежно одна від одної”
  • Формування і розвиток українського етносу і української мови самостійно та незалежно після розпаду праслов’янської мовної спільності
  • ХІХ століття -
  • виникнення сучасної літературної мови
  • …Тебе, як камінь дорогий, У шати вправив оксамита. І не знайдеться більш кілків Твердіше чорного граніта.
  • Які стискали волю слова Минувщини далеких днів, Коли земля була полита Сльозами грішних ворогів...
  • Перший історик давньої слов’янської писемності болгарський книжник і учений Чорногорець Храбр (Х ст.) у книзі „Сказання про письмена” розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма.
  • Перший етап – коли ще слов’яни були язичниками, і читали та ворожили за допомогою рисок та зарубок.
  • Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими та грецькими письменами. Але це письмо не було пристосоване до слов’янської мови.
  • …А літери, як неба зорі, Являють щастя нам удень. Увечері ти бачиш долю, Мрійливий затишок пісень.
  • Як добре, земле українська, Що кращії твої сини Плекають мову славнозвісну На творчій, ясній глибині…
  • Славнозвісні просвітителі, творці слов’янської абетки, проповідники християнства, перші перекладачі грецьких духовних книг…

Кирило (Костянтин)

  • (827 р.-
  • 14 лютого 896 р.)
  • (815 р. -
  • 6 квітня 885 р.)
  • Філософ і просвітитель, знавець багатьох мов (латинська, арабська, староєврейська та інші), талановитий філолог, бібліотекар у патріаршій бібліотеці, перед смертю постригся у ченці...
  • Просвітитель і перекладач, управитель однієї слов’янської провінції у Візантії, прийняв рішення стати монахом і вів усамітнений спосіб життя…
  • Кирило - "творець слов'янського письма"
  • Мефодій
  • …Тепер ти вільна, рідна мово. Писемність гучно розцвіла,
  • Все більше ніжності, любові На наші довгії літа.
  • Розмова, думка, голос тихий, Цікавий погляд дуже милий. Тримайся мужності, вивчай, Вдивись в лексичний водограй…
  • Два різновиди
  • писемних знаків
  • Кирилиця
  • Глаголиця
  • Оригінальна система слов’янської писемності, складна творча переробка грецького алфавіту. Азбука кирилиці складалася з 43 літер, зокрема з 24 грецьких і 19 оригінальних слов’янських знаків. Графіка такої азбуки була близькою грецькому та візантійському алфавіту.
  • Від „глагол” – слово… Вважається давнішим письмом, але і досі не існує єдиної думки щодо походження. Азбука складалася з 39 літер, які мали дуже складне накреслення у вигляді кружечків і петельок, з’єднаних між собою.
  • Рукописи Х - ХІ століття
  • були написані двома різними абетками...
  • Київські
  • листки,
  • написані
  • глаголицею
  • Палімпсести
  • Остромирове Євангеліє (1057 р.)
  • (написане кирилицею)
  • Кириличний алфавіт
  • Почав широко використовуватись з ХІ століття в художній і світській літературі східних слов’ян.
  • БОЛГАРІЯ
  • 865 РІК -
  • ПРИЙНЯТТЯ
  • ХРИСТИЯНСТВА
  • ІХ - Х СТ. - ЦЕНТР СЛОВ'ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ
  • (ВИКОРИСТАННЯ СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ МОВИ)
  • СПІВІСНУВАННЯ ДВОХ МОВ
  • Давньоруська
  • Старослов'янська
  • Вживалася переважно в церковній сфері…
  • Вживалася для укладання державно-юридичних законів („Руська правда”), велися ділові документи й писалися художні твори („Слово о полку Ігоревім”)…
  • Етапи кириличного алфавіту
  • Устав
  • Напівустав
  • Скоропис
  • Чітке, каліграфічне накреслення літер, кожна з яких писалась окремо, ставилася перпендикулярно до рядка, мала геометричний вигляд.
  • Спрощення геометричного вигляду літер: написання їх з нахилом, допускання скорочення слів (середина ХІV ст.)
  • Заокруглена форма букв, зв’язне їх написання, винесення окремих з них понад рядком.
  • ХVІ ст. - поява друкарства і друкованого алфавіту
  • на основі напівуставу.
  • Перша друкована книга „Апостол” – Москва, 1564 рік. В Україні – у Львові в 1574 році друкарем Іваном Федоровим.
  • …Читайте до болю знайомі рядки, Вклоняйтеся кожному слову. Кров’ю кляніться нести у віки Свою материнськую мову – яка б та мова не була…
  • Х-ХІ століття - спільна писемна мова -
  • старослов'янська.
  • Три групи слов'янських мов
  • Східна
  • Західна
  • Південна
  • Російська
  • Білоруська
  • Українська
  • И меня в семье великой,
  • В семье вольной, новой,
  • Не забудьте –помяните
  • Добрым тихим словом.
  • І мене в сім’ї великій,
  • В сім’ї вольній, новій,
  • Не забудьте пом’янути
  • Незлим тихим словом.
  • І мяне в сям’ї вялікай,
  • Сям’ї вольной, новай
  • Памянуць вы не забудзьце
  • Нязлым ціхім словам.
  • … Життя за віками спливає,
  • А слово вростає у слово,
  • Бузками цвіте у розмаї.
  • І краю праслову немає…
  • Українська мова
  • Добре знання
  • української мови -
  • це обов'язок
  • кожного громадянина
  • суверенної України!
  • Турбуйтеся про неї,
  • удосконалюйте і збагачуйте свою мову!
  • Вивчають у школах та вузах США, Канади, Франції, Польщі, Чехії та інших держав.
  • Одна з робочих мов ООН
  • З1989 року в Римі існує асоціація україністів.
  • В уній формі поширена в Росії, Молдавії, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, у країнах Латинської Америки, Австралії, США та Канаді.
  • „Я живу в Україні,
  • тому готова розмовляти українською мовою,
  • навіть коли цілий світі буде проти,” –
  • писала Олена Онищук.
  • Два
  • погляди
  • на зародження
  • української мови
  • 1)Вона виникла після розпаду давньоруської мови у XIV столітті
  • 2) Походить від праслов’янської мови, розпад якої почався в VІІ столітті
  • 1798 рік -
  • видання "Енеїди"
  • І. П. Котляревського
  • 1840 рік -
  • видання творів
  • Т. Г. Шевченка
  • Над удосконаленням
  • українського правопису
  • працювали І. Павловський,
  • автор "Української граматики",
  • І. Максимович,
  • І. Квітка-Основ'яненко.
  • "Записки о Южной Руси"
  • (1856 - 1957 рр.)
  • Пантелеймон Куліш
  • Реформував український правопис („кулішівка”).
  • Застосував його в „Записках о Южной Руси”.
  • Заклав основу сучасного правопису.
  • Як парость виноградної лози,     Плекайте мову.     Пильно й ненастанно     Політь бур’ян.     Чистіша від сльози     Вона хай буде.     Вірно і слухняно     Нехай вона щоразу служить вам,     Хоч і живе своїм живим життям.
  • М. Рильський
  • …Читайте до болю знайомі рядки, Вклоняйтеся кожному слову. Кров’ю кляніться нести у віки Свою материнськую мову!..
  • Усний журнал
  • Усний журнал — одна з форм масової художньо-пропагандистсь­кої роботи. Його підготовка ґрунтується на ініціа­тиві й самодіяльності колективу з моменту зародження задуму.
  • Не варто перетворювати усний журнал на набір коротких лекцій, доповідей або монтаж з віршів і пісень. Добре, якщо кожна сторінка усного журналу буде представлена окремим жанром. Спілкування учасників заходу, зміст виступів повинні мати характер імпровізації.
  • Однією з важливих вимог до організації усного журналу є обов'яз­кова художня ілюстрація кожної рубрики, сторінки. Набір засобів має бути різноманітним.
  • Мета і завдання проведення усного журналу: поглибити знання з обраної теми, розвивати творчі здібності учнів, стимулювати потреби особистості в самовираженні (реалізації своїх можливостей, розвиток інтелекту), сприяти всебічному розвитку й розширенню світогляду учнів.
  • Отже, «усний журнал» можна віднести до комплексних форм виховної роботи, оскільки, завдяки своїм можливостям він сприяє залученню усіх сторін виховання – морального, естетичного, громадського, екологічного, економічного, емоційного.
  • Методичний коментар
  • Усний журнал
  • Усний журнал — це одна з форм масової художньо-пропагандистської роботи. Його підготовка ґрунтується на ініціативі й самодіяльності колективу з моменту зародження задуму.
  • Не варто перетворювати усний журнал на набір коротких лекцій, доповідей або монтаж з віршів і пісень. Добре, якщо кожна сторінка усного журналу буде представлена окремим жанром. Спілкування учасників заходу, зміст виступів повинні мати характер імпровізації.
  • Однією з важливих вимог до організації усного журналу є обов'язкова художня ілюстрація кожної рубрики, сторінки. Набір засобів має бути різноманітним.
  • Мета і завдання проведення усного журналу: поглибити знання з обраної теми, розвивати творчі здібності учнів, стимулювати потреби особистості в самовираженні (реалізації своїх можливостей, розвиток інтелекту), сприяти всебічному розвитку й розширенню світогляду учнів.
  • Отже, «усний журнал» можна віднести до комплексних форм виховної роботи, оскільки, завдяки своїм можливостям він сприяє залученню усіх сторін виховання – морального, естетичного, громадського, емоційного.

„Свято українського Слова” до Дня української писемності та мови

  • « Мова – це кров, що оббігає тіло нації.
  • Виточи кров – умре нація ».
  • Юліан Дзерович
  • Мета:
  • вшанувати пам’ять славнозвісних просвітителів слов’ян – Кирила та Мефодія;
  • розповісти про видатного давньоруського письменника-літописця Нестора;
  • ознайомити з історією їх життя;
  • розповісти про виникнення свята – Дня української писемності та мови;
  • подати відомості про великого мецената П. Яцика;
  • познайомити учнів з історією виникнення письма;
  • з’ясувати витоки нашої мови, її місце серед інших слов’янських мов;
  • виховувати повагу до історичного минулого, почуття поваги до слов’янських
  • учителів, інтерес до вивчення мов.
  • Тип заняття: усний журнал.
  • Структура проекту:
  • розділи оформлені у вигляді сторінок:
  • 1. сторінка. 9 листопада – День української писемності та мови.
  • 2. сторінка. Нестор Літописець – «батько української історії та словесності».
  • 3. сторінка. Петро Яцик – «щирий цінитель українського слова».
  • 4. сторінка. Українська мова – державна мова України.
  • 5. сторінка. З історії походження української мови.
  • 6. сторінка. З історії виникнення української писемності.
  • 7. сторінка. Кирило та Мефодій - слов’янські вчителі та просвітителі.
  • 8. сторінка. Два різновиди слов’янських писемних знаків.
  • 9. сторінка. Спорідненість слов’янських мов.
  • 10. сторінка. Сучасна українська літературна мова.
  • 11. сторінка. Мої висновки…
  • 12.сторінка. Нетлінний скарб нації…
  • Обладнання: мультимедійний кабінет з відповідною апаратурою, екран, малюнки дітей, оформлення столу, на якому мають знаходитись підручники, чорнильниця, а з пером у руках за столом мають сидіти Нестор Літописець та Петро Яцик, виставка портретів письменників та збірки їх творів, на окремому столі мають розміщуватись 6 капелюхів де Бора різних кольорів.
  • Ведуча 1.
  • Доброго дня, шановні друзі!
  • Ми раді вітати вас на «Святі українського Слова!»
  • Нехай цей незвичайний виховний захід збагатить ваші знання про українську мову, її історію,традиції, допоможе дізнатись багато цікавого про визначних діячів української словесності.
  • Або просто дозволить цікаво провести цей час із нами.
  • Ведуча 2.
  • Натомість, ми просимо вас допомогти нам у підведенні підсумків уроку.
  • Вашим завданням буде – дати оцінку всьому, що ви побачите і почуєте…
  • Для цього ви маєте вибрати той колір папірця, який допоможе вам висловити власну думку.
  • (роздати папірці).
  • А тепер зверніть увагу на значення кольорів: (Метод «Капелюхи де Бора»)
  • - зелений – що вам сподобалося на уроці?
  • - червоний – що не сподобалося?
  • - жовтий – що нового ви дізнались для себе?
  • - синій – що хотіли б побачити, або про що дізнатись ще про українську мову?
  • - фіолетовий – як вам можуть допомогти у навчанні такі заходи - проекти?
  • А тепер приєднуйтесь до нас і пориньте у чарівний світ знань…
  • (Слайд 3).
  • 1 сторінка.
  • 9 листопада – День української писемності та мови
  • Ведуча 1.
  • - Здрастуй, Слово,
  • Українська Мово!
  • Здрастуй на межі тисячоліть!
  • Квітни калиново й барвінково,
  • Запашна вічнозелена віть!..
  • Ведуча 2.
  • - Слово – брила, слово – крила, диво
  • У незнане зоряне політ.
  • Через мову щиро і правдиво
  • Одкривається нам білий світ…
  • Ведучий 1.
  • Мова – це диво, яке ми чуємо від миті свого народження, це почуття, які допомагають нам виразити любов і турботу про рідних та друзів, це радість, якою ми ділимось з коханою людиною, це душа, що випромінює життєву силу, це невичерпне джерело, звідки ми черпаємо наснагу, знання і прагнення осягнути всесвіт
  • (Слайд 4)
  • Ведуча 2.
  • „О слово рідне, хто без тебе я?
  • Німий жебрак, старцюючий бродяга?
  • Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,
  • Прах, купа жалюгідного рам’я…”
  • так сказав відомий український поет Дмитро Павличко.
  • Мова – це одне з багатьох чудес світу. Вона являється тим цінним надбанням нашого буття, тією скарбницею важливих знань, що визначає нашу ментальність. У ній сконцентровано всі бажання, надії та сподівання мільйонів людей, що являють собою єдиний народ.
  • Саме вона – наша мова – втілює в собі український характер, нашу пам’ять, історію та душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і багатющий досвід поколінь, ніжну красу і силу душі людської.
  • І це так, бо, як сказав Володимир Сосюра: «Мова – це душа народу, а народ без мови не народ».
  • .
  • Ведуча 1.
  • Українська мова входить до групи найбільш розвинених і досконалих мов. І тому завдяки проголошенню незалежності вона, як і українська культура, по праву займають належне місце у світі. А для того, щоб ми знали, вивчали і не забували своєї рідної мови, щоб підвищували її значимість для майбутнього, наш національний календар поповнився ще однією важливою датою для кожного справжнього українця – 9 листопада. Це наймолодше державне свято.
  • (Слайд 5)
  • Ведуча 2.
  • Свято було встановлено 6 листопада 1997 року Президентом України Леонідом Кучмою за підтримки ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі нашої мови для розвитку українського суспільства Указом № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі було зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця».
  • (Слайд 6)
  • Звучить пісня М.Катричко «Рідна мова».
  • (Слайд 7)
  • 2 сторінка
  • Нестор Літописець – «батько української історії та словесності»
  • Хто не знає свого минулого,
  • Той не вартий майбутнього.
  • Хто не відає про славу своїх предків,
  • Той сам не вартий пошани…
  • Максим Рильський
  • Нестор Літописець.„(русс.) Велика бо бывает польза от ученья книжного: книгами бо кажеми и учими есмы пути покаянью, мудрость бо обретаем и воздержанье от словес книжных. Се бо суть реки, наполняющие вселенную, се суть исходищя мудрости: книгам бо есть нещетная глубина: сими бо в печали утешаеми есмы…Велика бо польза…»
  • (Слайд 8)
  • „Ви, напевно, здогадалися хто я? Так, мене звати Нестором. Народився я у Києві. У 17 років поступив послушником до Печерської обителі, але монахом став не одразу. Згідно з церковними правилами, ті, хто готував себе служінню Богу в монастирі, підлягав обов’язковому трирічному випробуванню. Випробування я витримав і був удостоєний дияконського сану. У Києво-Печерській обителі було багато чоловіків високого розуму, які були взірцем духовного вдосконалення. Тут панували повага і злагода. Старші допомагали молодшим, наставляли їх, укріплювали їх віру. Цей час не пройшов марно. Я написав „Житіє Феодосія Печерського” та „Чтєніє про Бориса і Гліба”. Коли мені було 40 літ, а саме у 1110 році я взявся за написання літописного звіту, щоб розповісти нащадкам, „откуда єсть пошла русская земля, кто въ Киевъ начал первъє княжити…”. Для цього 1097 року я вирушив до Володимир-Волинського та Зимненського монастирів. Там я знайшов Волинський літопис. А ще познайомився з руськими літописними зведеннями і сказаннями, монастирськими записами, візантійськими хроніками. А ще записав цікаві розповіді старців, воїнів, мандрівників, свідків багатьох подій…”
  • Ведуча 1.
  • Писемні пам’ятки, створені видатним давньоруським письменником, прародителем художнього слова, літописцем Нестором, що народився поміж 1040 і 1056 роками, мали значний вплив на розвиток всієї української культури. Результатом такої 20-річної важкої праці Нестора Літописця стала „Повість минулих літ”.
  • Слайд 9)
  • Перегляд відеофільму про Нестора – Літописця.
  • Із Києва „Повість” пішла між слов’ян і стала досить популярною та шанованою. У ній автор використовував також численні праці своїх попередників (Василя, Федора, Никона Великого), а також усні народні перекази, свідоцтва очевидців, власні спостереження, вставки з Біблії, з перекладної грецької та болгарської літератури.
  • (Слайд 10)
  • Ведуча 2.
  • Для тих часів це була неймовірна титанічна праця, автором якої була освічена людина, що віддала своє життя улюбленому книжному навчанню, яка знала кілька іноземних мов. На відомій скульптурі Антокольського з Київського музею російського мистецтва ми бачимо Нестора з пером у руці, вічно схиленим над писанням, що творить подвиг життя свого, даруючи нам історію і сам залишаючись в ній. У монастирській бібліотеці було знайдено опис зовнішності Нестора: „Нестор-литописец подобием сед, брада не раздвоилась, на плечах клобук, в правой руке перо, а в левой – чётки…”.
  • Ведуча 1.
  • У цей день9 листопада - за традицією покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю, відзначають найкращі здобутки просвітителів та мовознавців у сфері мови та культури України, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою. А також у цей час стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Саме він став засновником цього конкурсу серед передової учнівської молоді.(Слайд 11)
  • Петро Яцик – „щирий цінитель українського слова”
  • У слова свої закони вічно мінливого руху,
  • У слова свої ознаки світла, тепла, ваги.
  • Слово – клітина мислі, артерія сили духу.
  • Тільки воно єднає різні людські береги…
  • Платон Воронько
  • Ведуча 2.
  • Як великого мецената і найпалкішого цінителя української культури, його знав увесь світ. Будучи українцем за походженням, він одним із перших у сучасній історії України мислив категоріями патріотизму в контексті глобального розвитку цивілізації. І тому його фраза-афоризм „Справжній патріотизм вищий за будь-які партії…” близька і зрозуміла для нас сьогодні. Його слова ніби промовляють до нас із минулого…
  • Петро Яцик. „Нетиповий українець… Мабуть, цей вислів більш точно передає сутність мого єства. Все своє життя я прагнув відродити українську свідомість, бив у дзвони вашого сумління, щоб ви порвали пута о лжі, здерли полуду меншовартості і самовтіхи, аби наша прадавня нація зі своїм перлинним надбанням не залишилась у замшілій мушлі якимсь екзотичним етносом – в історичному тупику, осторонь магістралі світового розвитку.
  • А наша прекрасна мова - солов’їне слово – витворена славними пращурами, виплекана національними світочами думки та духу, увібрана нами з материнським молоком, не може і не повинна бути ущемленою і зацькованою, спаплюженою і розчавленою нині – в самостійній Українській державі… Існуючи та працюючи заради цього все своє життя я свято вірив: замість того, щоб цілий вік нарікати на темряву, краще засвітити бодай одну свічку –й на світі менше стане темряви…». (Слайд 12).
  • Ведуча 1.
  • Народившись в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині у селянській родині, закінчивши семирічку, ставши помічником машиніста і виїхавши за кордон, П. Яцик не переставав вболівати за долю своєї Батьківщини. Канадський будівельник-землевласник українського походження, з кінця 50-х років почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових і культурних проектів української діаспори. Маючи власний бізнес, зароблені гроші він вкладав в освітницьку діяльність й книговидання. Саме П. Яцик на власний кошт видав повне зібрання творів Михайла Грушевського, котре стало йому майже в мільйон доларів.
  • (Слайд 13).
  • Ведуча 2.
  • А у 2000 році, не зрадивши таки своєму життєвому креду, Петро Яцик запалив свічку міжнародного конкурсу знавців української мови. Вперше він пройшов у селі Моринцях ( на батьківщині Тараса Шевченка ). Особливістю конкурсу стало те, що грошовими преміями відзначались переможці від І до X місця. Перший преміальний фонд склав 475 тисяч гривень.
  • Ведуча 1.
  • 2003 року відбувся ІV Міжнародний конкурс з української мови, в якому брали участь 5 мільйонів осіб. За рішенням Ліги українських меценатів, конкурсу було присвоєно ім’я Петра Яцика, а його дочка Надія стала почесним головою конкурсу. На 10-ту річницю Дня Незалежності України П. Яцик був нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня.
  • Ведуча 2.
  • У 2001 році одним з володарів Міжнародної премії (Людина Року ), в галузі благодійництва та меценатства, був визнаний Петро Яцик, який зробив великий внесок у справу збереження самобутності української нації як на Україні, так і за межами нашої держави. Його вклад у розвиток нашої культури, мови, історії та традицій, створення і становлення українських освітніх закладів та центрів мав неоціненне значення для нашого народу, для утвердження молодої незалежної України у світовому співтоваристві.
  • (Слайд 14).
  • 4 сторінка.
  • Українська мова – державна мова України
  • Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
  • Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці –
  • Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
  • Коли ми перестали гордитись, що ми - українці?.. Віктор Баранов
  • Ведучий 1.
  • Упродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито „вторинність” української мови, ретельно приховуючи від нас величезний масив української писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть.
  • (Слайд 15).
  • За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще в VІ – ІX столітті. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до XІІІ – XІV століття. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х – ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV – XV ст.), слов’яно-української, староукраїнської („простої мови”), церковнослов’янської (XIV – XVII ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини XVIII – XIX століть.
  • Ведуча 2.
  • Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І.П.Котляревський, а основоположником – Т.Г.Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією. Ще Вольтер зазначив, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя. У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статус державної.
  • (Слайд 16). 5 сторінка.
  • З історії походження української мови
  • Ведуча 1.
  • Та звідки ж воно, оце слово,
  • Ніколи, здається, не чуте?
  • Ну просто не слово, а чудо –
  • Та звідки ж воно, оце слово,
  • Таке таємниче, неждане.
  • Таке невловиме, жадане
  • Зійшло у свідомості слово…
  • Українську мову відносять до індоєвропейської мовної сім’ї. Разом з російською та білоруською мовами вона входить до слов’янської групи мов світу. За основною версією їх походження вважалося, що після завершення праслов’янської епохи розпочався період, який тривав понад 500 років та закінчився лише в XI – XII столітті під час феодальної роздрібленості Київської Русі. У цей час нібито сформувалась так звана давньоруська мова, на основі якої виникли три мови однієї групи – українська, російська та білоруська.
  • (Слайд 17).
  • Ведуча 2.
  • Сучасні дослідники, руйнуючи теорію єдності, вважають, що всі три слов’янські мови розвивались незалежно одна від одної як мови самостійні, і ніякої спільної мови не існувало. Хоча безперервний історичний розвиток етносу на наших землях від середини І тисячоліття н. е. до нашого часу може свідчити про те, що після розпаду праслов’янської мовної спільності почав формуватись український етнос, а отже і українська мова.
  • Ведуча 1.
  • Разом з християнством до Київської Русі прийшла старослов’янська (або церковнослов’янська) мова, що утворилась на базі давньоболгарських діалектів Кирилом і Мефодієм. Нею писались релігійні та офіційні тексти. Старослов’янська мова тривалий час виконувала функції писемної мови. Поява нової української мови, яка згодом стала сучасною літературною, датується ХІХ століттям.
  • (Слайд 18).
  • 6 сторінка.
  • З історії виникнення української писемності
  • Тебе, як камінь дорогий,
  • У шати вправив оксамита.
  • І не знайдеться більш кілків
  • Твердіше чорного граніта.
  • Які стискали волю слова
  • Минувшини далеких днів,
  • Коли земля була полита
  • Сльозами грішних ворогів…
  • Ведуча 2.
  • Надзвичайно важливе значення в історії народу є виникнення письма. Питання походження слов’янської писемності дуже складне і досі не розв’язане. Протягом багатьох років учених цікавлять питання : коли і як народилась слов’янська писемність, абетка і чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки?
  • Ведуча 1.
  • Довгий час існувала думка, що наша писемність з’явилась після хрещення Русі, коли з Болгарії та Візантії привозили церковні книги. Але на більшості території , де колись селились наші пращури, особливо на півночі від Чорного моря, не раз знаходили археологи на кам’яних плитах, надгробках і амфорах незрозумілі писемні знаки. Що змусило вчених і далі працювати над цим питанням.
  • (Слайд 19).
  • Ведучий 2.
  • Перший історик давньої слов’янської писемності болгарський книжник і учений Чорногорець Храбр, який жив у Х столітті, у книзі „Сказання про письмена” розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма. Перший – коли ще слов’яни були язичниками, і читали та ворожили за допомогою рисок та зарубок. Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими та грецькими письменами. Але це письмо не було пристосоване до слов’янської мови.
  • Ведуча 1.
  • Дослідники вважають, що слов’яни мали примітивне письмо ще в першій половині І тисячоліття. Пізніше вони почали користуватись грецькими буквами. Докази про наявність писемності і у східних слов’ян можна знайти в арабських істориків. Але, на жаль, ніяких писемних пам’яток з тих часів до нас не дійшло. І так було до тих пір, поки великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом та Мефодієм – не був створений алфавіт.
  • (Слайд 20).
  • 7 сторінка.
  • Кирило та Мефодій - слов’янські вчителі та просвітителі
  • …А літери, як неба зорі,
  • Являють щастя нам удень.
  • Увечері ти бачиш долю,
  • Мрійливий затишок пісень.
  • Як добре, земле українська,
  • Що кращії твої сини
  • Плекають мову славнозвісну
  • На творчій, ясній глибині…
  • Ведуча 2.
  • Славнозвісні просвітителі, творці слов’янської абетки, проповідники християнства, перші перекладачі грецьких духовних книг, що були видані слов’янською мовою. Брати народились у місті Солунь (сучасна назва містечка Фісалоніки у Греції) у родині військового начальника. Населення тут поділялось на греків і слов’ян. Їх мати була грекинею, а батько – болгарином, тому брати з дитинства добре володіли двома мовами.
  • (Слайд 21).
  • Ведуча 1.
  • Кирило (або його звали ще Костянтином) (827 р. – 14 лютого 896 р.), здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську та староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці. А також викладав філософію у вищій константинопольській школі. Друге своє ім’я Кирило Костянтин прийняв перед смертю, постригшись у ченці. За свої здібності і розум він згадується як Костянтин Філософ.
  • Ведуча 2.
  • Мефодій (815 р. – 6 квітня 885 р.), був управителем однієї слов’янської провінції у Візантії, але незабаром він відцурався мирського життя й усамітнився в одному з монастирів. У 863 році візантійський імператор Михайло направив Кирила та Мефодія в Моравію, де вони на прохання місцевого князя Ростислава повинні були вести церковну службу слов’янською мовою.
  • Ведуча 1.
  • Перед від’їздом до Моравії Костянтин розробив слов’янську абетку. А вже 863 року Кирило і Мефодій привезли до Велеграда слов’янську азбуку та три-чотири церковні книги, перекладені слов’янською мовою. У посланні папи Іоанна VIII до моравського князя Святополка (880 р.) Костянтина названо „творцем слов’янського письма”.
  • (Слайд 22).
  • 8 сторінка.
  • Два різновиди слов’янських писемних знаків
  • …Тепер ти вільна, рідна мово.
  • Писемність гучно розцвіла,
  • Все більше ніжності, любові
  • На наші довгії літа.
  • Розмова, думка, голос тихий,
  • Цікавий погляд дуже милий.
  • Тримайся мужності, вивчай,
  • Вдивись в лексичний водограй…
  • (Слайд 23).
  • Ведуча 2.
  • Існує два різновиди старослов’янських писемних знаків:кирилиця (названа так учнями Кирила на честь свого вчителя) і глаголиця (від давньослов’янського „глагол”, що означає „слово”). Єдиної думки щодо походження глаголиці не існує і досі. ЇЇ азбука складалась з 39 літер, які мали дуже складне накреслення у вигляді кружечків і петельок, з’єднаних між собою. Незважаючи на графічну складність літер глаголиці, вона тривалий час вживалася в деяких південнослов’янських країнах. Науковці довгий час намагались довести, що глаголиця походить з якогось ще більш давнього письма. Оскільки вважали, що будь-яке письмо в своїй основі являє собою культурне наслідування. Але докази, знайдені ними, не були досить переконливими для того, щоб довести цю теорію. Літери глаголиці такі своєрідні, що схожості між нею та іншими алфавітами немає.
  • Ведуча 1.
  • Нарешті вчені вимушені були визнати, що глаголиця не схожа на жодне інше письмо й скоріш за все була винайдена братами Кирилом та Мефодієм, як, до речі, про це свідчить і древній слов’янський список руської редакції „Похвала святим Кирилу та Мефодію”: „(русс.) Не на чужемъ основании своё дело полагающа, нъ изнова писмена въображьща произвели своё дело, полагаясь не на чужую основу, а сызнова буквы изобрели”.
  • Кирилиця – цілком оригінальна система слов’янської писемності, яка є складною творчою переробкою грецького алфавіту. ЇЇ азбука складалася з 43 літер, зокрема з 24 грецьких і 19 оригінальних слов’янських. Графіка кириличного алфавіту була близькою грецькому та візантійському алфавітові. Такі накреслення літер у подальшому стали графічною основою сучасної української, російської, білоруської, болгарської, сербської та македонської писемності.
  • (Слайд 24).
  • Ведуча 2.
  • Рукописи Х та ХІ століття написані двома різними абетками. Одні написані кирилицею, інші – глаголицею. Але яка з них давніша? Тобто яким письмом були написані незбережені рукописи кирило-мефодіївських часів? Цілий ряд фактів свідчить про те, що більш давньою абеткою слід вважати глаголицю. Найдавніші пам’ятки (у тому числі „Київські листки”) написані саме глаголицею, до того ж написані більш архаїчною мовою, близькою за фонетичним складом до мови південних слов’ян.
  • Також на всіх палімпсестах, що збереглись до наших днів, вирізьблено (зіскреблено) глаголицю і новий текст написано кирилицею. Найдавніші книги, написані глаголицею, дійшли до нас з ХІ століття. Найдавніша книга на Русі, написана кирилицею, - Остромирове Євангеліє - 1057 року. Воно зберігається в Санкт-Петербурзі, в бібліотеці Російської Академії наук.
  • (Слайд 25).
  • Ведучий 1.
  • Узагалі, кириличний алфавіт почав широко використовуватись з ХІ століття в художній і світській літературі східних слов’ян. Читаючи старослов’янською, ми вимовляємо слова так, як вони написані. Тут немає різниці між звучанням слів та їх написанням, як, наприклад, в англійській чи французькій мовах. Книжна старослов’янська мова налічувала 38 літер.
  • Після смерті Кирила й Мефодія користуватися слов’янською писемною мовою в Моравії було заборонено, я їхніх учнів вигнано до Болгарії. Болгарія прийняла християнство у 865 році, наприкінці ІХ – у Х століттях стала центром слов’янської писемності. Саме з Болгарії було запрошено в кінці Х століття до Київської Русі перших служителів церкви й завезено церковні книги, написані мовою, якою перекладали Кирило та Мефодій. У науковому обігу цю мову називають старослов’янською (раніше називали церковнослов’янською).
  • (Слайд 26).
  • Ведуча 2.
  • Старослов’янська мова мала багато спільного з давньоруською мовою періоду Київської Русі, тому вона була швидко пристосована до передачі на письмі давньоруських звуків. Під впливом цього у Київській Русі почала розвиватись давньоруська літературно-писемна мова на основі кириличного алфавіту. Старослов’янська й давньоруська писемні мови таким чином співіснували, доповнюючи одна одну. Вони виконували різні функції:
  • старослов’янська вживалася переважно в церковній сфері;
  • давньоруською мовою укладалися державно-юридичні закони (наприклад, „Руська правда”), велися ділові документи й писалися художні твори („Слово о полку Ігоревім”).
  • (Слайд 27).
  • Ведуча 1.
  • В історії кириличного періоду розрізняють такі етапи: устав, напівустав, скоропис.
  • Уставне письмо характеризувалось чітким, каліграфічним накресленням літер, кожна з яких писалась окремо, ставилася перпендикулярно до рядка, мала геометричний вигляд;
  • - з середини XIV століття геометричний вигляд літер поступово спрощувався, писалися вони з нахилом, допускалися скорочення слів – такий тип слів називався напівуставом;
  • - пізніше з’явився скоропис – букви були заокруглені, писалися зв’язно, окремі з них виносилися понад рядком.
  • Ведуча 2.
  • У середині XVI століття в східних слов’ян виникає друкарство, друкований алфавіт, створений з деякими змінами на основі півуставного письма. Перша друкована книга під назвою „Апостол” була надрукована в Москві в 1564 році, в Україні – у Львові в 1574 році друкарем Іваном Федоровим.
  • У 1708 році за реформою Петра І старий друкарський шрифт був замінений гражданським.
  • З алфавіту були усунені деякі зайві літери, написання деяких було спрощено. З XVIII століття гражданський шрифт, пристосований до звукового складу української літературної мови, поширився в Україні. І нині кирилиця – в основі нашого алфавіту.
  • (Слайд 28).
  • 9 сторінка.
  • Спорідненість слов’янських мов
  • …Читайте до болю знайомі рядки, Вклоняйтеся кожному слову. Кров’ю кляніться нести у віки Свою материнськую мову –
  • яка б та мова не була…
  • Ведучий 1.
  • Зіставлення слов’янських мов з іншими показало, що вони належать до індоєвропейської мовної сім’ї. Слов’янські мови генетично споріднені між собою. Спільність походження виявляється як у лексичному складі, так і у фонетичній системі та граматичній будові. Переважна більшість слів з однаковим або подібним звучанням має однакове або споріднене значення.
  • (Слайд 29).
  • Ведуча 2.
  • У Х та ХІ столітті слов’янські мови були ще ближчими між собою. Цим і пояснюється вживання в слов’ян того часу спільної для них писемної мови - старослов’янської. Усі слов’янські мови поділяються на три великі групи: східну, західну і південну. До східнослов’янської групи належать російська, українська і білоруська мови. Першоджерелом їх є давньоруська мова. Ось послухайте, як звучить заключна строфа Шевченкового „Заповіту” братніми мовами:
  • І мене в сім’ї великій,
  • В сім’ї вольній, новій,
  • Не забудьте пом’янути
  • Незлим тихим словом. (укр.)
  • Ведуча 1.
  • И меня в семье великой,
  • В семье вольной, новой,
  • Не забудьте – помяните
  • Добрым тихим словом. (рос.)
  • Ведуча 2.
  • І мяне в сям’ї вялікай,
  • Сям’ї вольной, новай
  • Памянуць вы не забудзьце
  • Нязлым ціхім словам. (білор.)
  • (Слайд 30).
  • 10 сторінка.
  • Сучасна українська літературна мова. Український алфавіт
  • Ведуча 1.
  • Життя за віками спливає,
  • А слово вростає у слово,
  • Бузками цвіте у розмаї.
  • І краю праслову немає…
  • „У мові кожного народу закладені і шлях до правди,і шлях до істини!” (Павло Мовчан).
  • Мова – мережана сходом і заходом, гаптована сяйвом місяця і зірок, переткана барвінком і вишневим цвітом… Вона – вся з гомону полів, лісів і морів,батьківської, отчої, рідної землі…
  • Мова – це велике національне надбання, національна скарбниця, що визначає ментальність народу. Запашна, співуча, гнучка, сповнена музики і квіткових пахощів, вона підвелася з колін, як піднялася й наша Україна.
  • (Слайд 31).
  • Ведуча 2.
  • Зараз українська мова оживає в школах, дитячих садках, на телеекранах, на рівні державного спілкування. Плекають і пестять її наші поети й письменники. Добре знання української мови – це обов’язок кожного громадянина суверенної України. На жаль, мовна ситуація сьогодні далеко на ідеальна. Люди погано володіють українською мовою. У ній побутують перекручені слова, діалектизми, русизми, слова-паразити.
  • Але українська мова має майбутнє. Адже вона народжується не просто з уст українського народу, а з глибин його серця й душі. Обов’язок кожного з нас – турбуватися про її долю, удосконалювати, збагачувати.
  • (Слайд 32).
  • Ведуча 1.
  • Українська мова вивчається у школах та вузах США, Канади, Франції, Польщі, Чехії та інших держав. Вона є однією з робочих мов ООН, а в Римі з 1989 року існує Міжнародна асоціація україністів. Українську мову вважають рідною 67, 5 % населення. У той же час на сьогодні російськомовні жителі України складають близько 70 %, а книжковий ринок на 90 % заповнений виданнями з Росії. Українці сходу й півдня практично повністю позбавлені українського слова. Хоча поза межами України наша мова в усній формі поширена в Росії, Молдавії, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, у країнах Латинської Америки, Австралії, США та Канаді. Чому наша рідна мова повноправно існує за межами України? Чому спілкуватися нею не вважають за сором та образу інші?
  • Ведуча 2.
  • „Я живу в Україні,тому готова розмовляти українською мовою, навіть коли цілий світ буде проти,” – писала Олена Онищук.
  • (Слайд 33).
  • Існує два погляди на зародження й розвиток української мови як окремої слов’янської:
  • вона виникла після розпаду давньоруської мови у XIV столітті;
  • безпосереднім джерелом української, як і інших слов’янських мов, вважається праслов’янська мова, розпад якої почався в VII столітті.
  • Ведуча 1.
  • Сучасна українська літературна мова пов’язує свою історію з конкретною датою – виданням „Енеїди” І. Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою всупереч тогочасній традиції користуватися в писемній практиці книжною українською мовою.
  • Ведуча 2.
  • Ще одна дата – 1840 рік, коли вперше було видано твори Т. Г. Шевченка, - може вважатися доленосною: з того часу українська літературна мова пройшла важкий, але плідний шлях розвитку й нормативної стабілізації. На цьому шляху – і перепони, і заборони, і кров та сльози найкращих синів України.
  • (Слайд 34).
  • Ведуча 1.
  • Над удосконаленням українського правопису працювали І. Павловський, автор „Української граматики”, І. Максимович, І. Квітка-Основ’яненко.
  • Намагаючись увести єдину правописну форму, український письменник та публіцист Пантелеймон Куліш реформував український правопис, наблизивши його до вимови. Цей правопис він застосував у „Записках о Южной Руси”, що вийшли в 1856 – 1957 роках, заклавши цим основу нашого сучасного правопису. Звався цей правопис „кулішівка”.
  • Ведуча 2.
  • Сучасний український алфавіт налічує 33 літери, яких сьогодні цілком досить, щоб сформувати власну думку, а письменнику написати найцікавіший та найсучасніший твір. Адже словом можна:
  • розвеселити
  • розрадити
  • вселити надію
  • викликати посмішку
  • ощасливити
  • зцілити
  • причарувати
  • возвеличити
  • очистити душу
  • розсіяти сумнів
  • скувати сили душі
  • поранити душу
  • приголомшити
  • принизити
  • образити
  • зганьбити
  • убити
  • Ведуча 1. Є слова, що білі-білі,
  • Як конвалії, квітки,
  • Лагідні, як усміх ранку,
  • Ніжносяйні, як зірки
  • Ведуча 2. Є слова, як жар, пекучі,
  • І отруйні, наче чад…
  • В чарівне якесь намисто
  • Ти нанизуєш їх в ряд. Олександр Олесь
  • 11 сторінка
  • Мої висновки…
  • Ведуча 1.
  • А тепер ми хотіли б почути ваші думки на основі побаченого і почутого.
  • Ведуча 2.
  • Для цього ми нагадаємо вам значення кольорів ваших папірців.
  • (Метод «Капелюхи де Бора»)
  • - зелений – що вам сподобалося на уроці?
  • - червоний – що не сподобалося?
  • - жовтий – що нового ви дізнались для себе?
  • - синій – що хотіли б побачити, або про що дізнатись ще про українську мову?
  • - фіолетовий – як вам можуть допомогти у навчанні такі уроки - проекти? (Учні висловлюють власні думки)
  • (Слайд 35). 12 сторінка
  • Нетлінний скарб нації…
  • Ведуча 1.
  • Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу — скарбом, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета Максима Рильського:
  •    Як парость виноградної лози, Плекайте мову.     Пильно і ненастанно Політь бур’ян.     Чистіша від сльози Вона хай буде.     Вірно і слухняно   Нехай вона щоразу служить вам,      Хоч і живе своїм живим життям.
  • Ведуча 2.
  • …Читайте до болю знайомі рядки,
  • Вклоняйтеся кожному слову. Кров’ю кляніться нести у віки Свою материнськую мову!..
  • (Слайд 36)

Фотозвіт про проведення відкритої виховної години

  • Доповідає
  • Химович Вікторія
  • Викладач Канищева
  • Інна Василівна
  • Учні, запрошені на захід
  • Випуск тематичної стіннівки
  • редколегією гр.№132
  • (швачка, вишивальник)
  • Доповідачі
  • з майстром в.н. Щербак Л.Г.

Методичний коментар: Мета: вшанувати пам’ять славнозвісних просвітителів слов’ян – Кирила та Мефодія; розповісти про видатного давньоруського письменника-літописця Нестора; ознайомити з історією їх життя; розповісти про виникнення свята – Дня української писемності та мови; подати відомості про великого мецената П. Яцика; познайомити учнів з історією виникнення письма; з’ясувати витоки нашої мови, її місце серед інших слов’янських мов; виховувати повагу до історичного минулого, почуття поваги до слов’янських учителів, інтерес до вивчення мов. Тип заняття: усний журнал. Захід готують і проводять учні ІІ та ІІІ курсів. Глядачі – учні І, ІІ та ІІІ курсів. Заходу передувала велика підготовча робота. Разом із викладачем, учні ІІ та ІІІ курсу обрали тему, розподілили обов’язки. Звичайно ж, були враховані артистичні здібності учнів та рівень володіння рідною мовою, бажання приймати активну участь у даному заході. Учні вивчали вірші до свята. Залучаючи учнів ІІ та ІІІ курсів до позакласної роботи, викладач не тільки проводить закріплення вивченої лексики, граматичних структур в учнів, а й надає можливість самоутвердитися, відчути себе вчителем для своїх товаришів.



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка